Побережна Анастасія Олександрівна НЕНОРМАТИВНА ЛЕКСИКА ЯК ПРОЯВ ДЕГРАДАЦІЇ МОВНОЇ КУЛЬТУРИ

автор **Admin** Ср Лют 24, 2016 8:38 am

Анастасія Олександрівна Побережна
студентка геолого-екологічного факультету, ДВНЗ «Криворізький національний університет», nastya.poberezhnaya.98@mail.ru

НЕНОРМАТИВНА ЛЕКСИКА ЯК ПРОЯВ ДЕГРАДАЦІЇ МОВНОЇ КУЛЬТУРИ

На певному, невідомому історикам, етапі розвитку в українській мові виникає окрема ланка – нецензурна лексика. Лихослів'я або лайка, як частина ненормативної лексики, має коріння в релігійних віруваннях людей. Використання лайки вказувало на часто негативне ставлення до прийнятих законів того часу. Таким чином місцеве населення відображало своє табу на певні речі. З релігійного погляду така лексика сприймається як гріх.
У ХХІ ст. наявністю непристойних слів нікого не здивуєш. Якщо колись на них був попит у літературі, то зараз це частина побуту. Підлітки доводять свою «крутість» лайкою, а от дорослі часто просто не можуть висловлюватись по-іншому. Галина Кожухар у своїй роботі «Нецензурна лексика в міжусобній комунікації» писала: «Даній лексиці і відповідній жестикуляції притаманні вираз агресивної вульгарності, переступання риси нормативної поведінки, прагнення викликати різку фрустрацію у того, кому вони призначені, образити гідність іншої людини [2]».
Така мова є заразною, адже коли людина потрапляє в певний колектив, вона часто переймає їх розмовний стиль. І таким чином нецензура поширюється серед людей. У радянські часи був суворий контроль, тому народ не міг вільно говорити, як часом говорять, «матом». Але з розпадом СРСР з’являється свобода слова, зникають чисельні заборони й у результаті падає культурний рівень. Якщо раніше подібні слова могли собі дозволити вживати злочинці, п’яниці й інші подібні до них, то зараз час змінився, і люди змінились, але не на краще. Ненормативна лексика розповсюдилася практично в усіх сферах життя – дуже часто можна натрапити на подібні слова в сучасній літературі, у кіно, на телебаченні.
Якщо розглядати телебачення окремо, то можна помітити дуже кумедну ситуацію, коли по телевізору серед білого дня йдуть передачі, які містять масу неприйнятного, а в час, коли зазвичай діти йдуть до ліжка, починають показувати мультфільми. Таким чином майбутнє покоління переймає негарні слова не тільки під час почутих від батьків сварок, а й у момент перегляду телевізора.
Ще одним сучасним злом є Інтернет, який, з одного погляду, є дуже корисним, з іншого,– шкідливим. Його простори просто переповнені ненормативною лексикою. Більшість не використовують всесвітню павутину за призначенням, наприклад для пошуку інформації для навчання, а відвідують сайти, які шкодять культурі. А найголовніше те, що зазвичай батькам важко контролювати те, з якою метою використовується Інтернет їхніми дітьми. Тому для телебачення і світових мереж повинна бути встановлена цензура.
Ненормативна лексика в наш час є масштабною проблемою. Люди настільки звикли до її вживання, що тепер вона стала однією з важливих потреб. При неможливості – спрямований всередину вибух. Унаслідок знищення за допомогою грубої лексики соціальних табу, той, хто лається, та його опонент опиняються в атмосфері гармонії навколишнього світу, створеної саме за рахунок того, що в цей момент вони присутні при серйозному порушенні норм, які самі зазвичай визнають [3]. Чим міцнішим є табу, яке порушується, тим різкішим є збудження як реакція на нього.
Нецензурна лексика є проявом деградації мовної культури. Важливо знати, що груба лексика завдає шкоди не лише тим, хто вживає подібні гострі слова, а й тим, хто все це чує. Проблема стала настільки великою, що боротися з нею стало майже неможливо. Словниковий запас людей став таким мізерним, що більшість не може вільно висловити свою думку без нецензурної лексики.
Деякі люди взагалі вважають, що з використанням цих слів речення стає більш емоційно забарвлене. Але існує безліч інших доречних слів, завдяки яким можна зробити мову більш яскравою та милозвучною.
Хоч ця проблема є досить серйозною, але, доклавши значних зусиль, її можна розв’язати. Достатньо почати з себе та своїх дітей. Якщо правильно виховувати майбутнє покоління, можна уникнути некультурної поведінки та мови загалом. Найголовніше – донести до дитини думку про те, що вживати лайливі слова некультурно [1]. Якщо ж не звертати на це увагу з самого дитинства, то в старшому віці виправити ситуацію буде доволі складно. Та, як правило, значний відсоток населення навіть не намагається контролювати правильність свого спілкування. І як результат, мова не лише зупинить свій розвиток, а й почне деградувати. А без мовного розвитку неможливий і розвиток культури, науки, освіти та всіх інших сфер суспільства. І як жартують в Інтернеті, похвалитися кількістю матів можна лише в шахах. Тож кожен обирає свій шлях – засмічувати українську мову ненормативною лексикою або ж сприяти її культурному розвитку.
Список використаних джерел
1. http://www.vash-psiholog.info
2. Жельвис В. И. Поле брани: Сквернословие как социальная проблема в языках и культурах мира / Жельвис В.И. – М.: Ладомир, 2001. – С. 36 –37.
3. Леся Ставицька. Українська мова без табу. Словник нецензурної лексики та її відповідників / Леся Ставицька. – К.: Критика, 2008. – С.14.