Бігар Катерина Іванівна ПЕРЕКЛАД ЯК ВИД МІЖМОВНОЇ КОМУНІКАЦІЇ СПРЯМОВАНИЙ НА ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ У МЕЖАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВНОЇ ПОЛІТИКИ ЗОСЕРЕДЖЕНОЇ НА КУРС ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

автор **Admin** Ср Лют 24, 2016 7:15 am

Катерина Іванівна Бігар
cтудентака Мукачівського державного університету, IV- ий курс, гуманітарний факультет, філологія (англійська);
katya05b@meta.ua

ПЕРЕКЛАД ЯК ВИД МІЖМОВНОЇ КОМУНІКАЦІЇ СПРЯМОВАНИЙ НА ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ У МЕЖАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВНОЇ ПОЛІТИКИ ЗОСЕРЕДЖЕНОЇ НА КУРС ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

Ще з давніх давен, коли люди з'явились на землі, в них виникла потреба в спілкуванні. Спочатку засобом комунікації були звуки, жести тіла, малюнки, проте з розвитком людини, її навичок і знань, а також культурно-історичного процесу виникла мова. Мова – явище суспільне, кожна нація має власну мову і свою етнічну приналежність, та порозуміння між людьми було важливим аспектом у становленні тісних контактів між державами і народами. Відтак виникли перші перекладачі і спроби зав'язання економічних, політичних, духовних, військових стосунків. Відтак переклад став важливим компонентом у сфері комунікації між мовцями, котрі не є представниками однієї мовної спільноти та етнічної групи, у процесі обміну культурних і духовних цінностей. А також набуття і взаємному розвиткові міжкультурних, міжнаціональних взаємин.
У часи, коли Україна не тільки «географічно» готова бути країної Європи, але й стати державою європейського зразку, переклад і зання іноземної мови є важливим і рушійним важелем на шляху до порозуміння і створення спільного соціокультурного простору, уникнення мовного бар'єру. З погляду мовної політики Євросоюзу концепція мультилінгвізму спрямована на поширення вивчення іноземних мов іншими громадянами ЄС. У 2008 р. Була створена Група високого рівня з мультилінгвізму (Commissions High Level Group on Multilingualism) на досягнення більшого рівня лінгвістичної гармонії [2]. Дедалі більше людей знаходять пріорітетним вивчення декількох мов для встановлення зв'язків та співіснування однієї групи мультилінгвів у середині іншомовного соціуму.
Якщо розглядати інституційну мовну політику ЄС, то вона зосереджена не тільки на вивчення іноземних мов, а також у сфері перекладу. Оскільки в ЄС – 23 офіційні мови, для задоволення потреб Союзу та порозуміння між державами у Єврокомісії працюють Генеральний директорат з письмових та усних перекладів.[2]
Ідеї мовної політики знаходять все більшу підтримку серед українського населення, а також реалізацію в державі: збільшується кількість мов, що вивчаються, згідно напрямку діяльності Єврокомісії, що має назву Політика у сфері вивчення мов (Language Learning Policies); у середніх навчальних закладах запроваджуються додаткові факультативи, спрямовані на оволодіння не тільки іноземною мовою, але і на знання іншомовного простору, його звичаїв, культури, традицій. В одному із основних принципів Загальноєвропейських Рекомендацій говориться про те, що „лише шляхом кращого оволодіння сучасними європейськими мовами можна полегшити спілкування та взаємодію між європейцями з різними рідними мовами заради підтримки європейської мобільності, взаєморозуміння та співпраці, та подолати упередження та дискримінацію” [1, с.17]. Тому переклад у вивченні мови відіграє важливу роль, бо є невід'ємною часткою пізнання і сприйняття її, а також для порозуміння і євроінтеграції людей в закордонну геополітичну зону, спільноту.
В Україні політика у сфері мови проводиться саме в напрямку і на перспективу євроінтеграції, Болонський процес і зміни в освіті цьому явний приклад. Та щоб бути повноправним членом європейського суспільства громадянам слід усвідомити такі поняття як "європейськість" і "європейська приналежність": ти ніколи не станеш членом культурного мультифункціонального соціуму без певних зусиль – ознайомлення з документацією ЄС є одним з кроків до порозуміння між державами і українським народом. Тому наша держава повинна реалізовувати чинну і відповідну політику у сфері перекладу, задля інформування населення про ЄС та їхні програми і перспективи, стосовно нашої держави.
Уже давно назріла потреба у створенні потужного центру перекладів європейської документації. Має реалізовуватися ідентична європейській політики навчання іноземних мов, оскільки важко уявити себе членом спільноти, з якою не можеш розмовляти однією мовою. Інтеграції України у Європейський Союз сприятимуть шляхи реалізації мовної політики ЄС. [3]
Як вже зазначалось раніше переклад є процесом інформування, поділу думок, пізнання світу і людей різних національностей, а також встановленням потужних і міцних взаємовідносин між державами. Та все ж переклад є своєрідною межею у спілкуванні, за котрою стоїть вивчення і реалізація іноземної мови, її застосування під час комунікації та подолання мовних бар'єрів, для того, щоб стати повноправним членом європейського суспільства.
Список використаних джерел
1. Гришкова Р. О. Компаративна технологія формування соціокультурної компетенції студентів нефілологічних спеціальностей. –”Мовна освіта: шлях до євроінтеграції”: Тези доповідей / За ред.С. Ю. Ніколаєвої. -К.: Ленвіт, 2005. - 290 с.
2. Пелагеша Н. Є. Мовна політика як інструмент розвитку комунікативного простору Європейського Союзу / Н. Є. Пелагеша// Відділ соціокультурних та етнонаціональних досліджень. Електронний ресурс. Режим доступу: http://old.niss.gov.ua/monitor/Juli2009/23.htm
3. ZN.UA. /Мова рідна і дві іноземні/. Gazeta.dt.ua. [Електронний ресурс].Режим доступу:
http://gazeta.dt.ua/EDUCATION/mova_ridna_i_dvi_inozemni.html