БровкоЛариса Василівна , Стеценко Олена Олексіївна З ДОСВІДУ ВИКЛАДАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ДИСЦИПЛІН В ХОРОЛЬСЬКОМУ АГРОПРОМИСЛОВОМУ КОЛЕДЖІ ПДАА

автор **Admin** Вт Лют 23, 2016 10:00 am

Лариса Василівна Бровко,
Олена Олексіївна Стеценко
Викладачі економічних дисциплін Хорольського агропромислового коледжу ПДАА
brovkoelena.aleks@mail.ru

З ДОСВІДУ ВИКЛАДАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ДИСЦИПЛІН В ХОРОЛЬСЬКОМУ АГРОПРОМИСЛОВОМУ КОЛЕДЖІ ПДАА

Якість підготовки фахівців у системі вищих закладів освіти значною мірою залежить від організації навчального процесу, яка визначає, зокрема, активність навчальної діяльності студентів, а в подальшому – їх спроможність підтримувати належний рівень фахової компетентності, швидко адаптуватися до постійних змін у соціально-економічному середовищі.
Обсяг інформації з економічних дисциплін стрімко змінюється як за кількістю, так і за насиченістю. В умовах збільшення обсягу знань, що необхідно засвоїти, у процесі професійної підготовки конкурентоспроможного фахівця, зростає роль методологічної основи для
оволодіння цими знаннями та їх систематизації, виникає необхідність організації навчально-пізнавальної діяльності студентів із застосуванням нових підходів та технологій навчання.
Розвиток здібностей, оволодіння знаннями, практичними уміннями і навичками, а також способами творчої діяльності відбуваються в процесі навчання. Викладач не може передати студентові те чи інше поняття або уміння, але він може організувати діяльність студента з його засвоєння: поставити студента в активну позицію людини, яка засвоює знання, уміння та навички, і створити необхідні для цього умови.
Як показує аналіз власної педагогічної діяльності, у процесі вивчення економічних дисциплін виникає ряд проблем, пов’язаних із недостатньою практичною спрямованістю навчання, необхідністю посилення його індивідуалізації, забезпечення системності засвоєння й застосування знань, підвищенням ефективності засвоєння знань через посилення мотивації та активізації навчальної діяльності. Наш досвід дозволяє зробити висновок, що студенти виявляють більший інтерес до навчання, засвоюючи фактологічний матеріал, відтворюючи знання у процесі вирішення саме практичних завдань, самостійно проводячи пошук необхідної інформації. Особливе значення при опануванні студентами фахових дисциплін, на нашу думку, має вибір видів навчально-пізнавальної діяльності студентів, застосування методів її активізації, спрямованих на підвищення інтересу до майбутньої професійної діяльності, самостійності й творчої активності студентів у засвоєнні знань та їх практичному застосуванні, формуванню здатності приймати самостійні рішення.
При плануванні і проведенні занять, в основі яких покладено принцип навчання у співпраці, викладачі економічних дисциплін намагаються дати студентам можливість досягнути високого рівня взаєморозуміння, взаємоспілкування, а також розвивати здібності працювати і навчатися самостійно; створювати ситуації, щоб студенти працювали по черзі, слухали один одного і обмінювалися думками, матеріалами; організовувати роботу студентів в групах, парах, для того, щоб вони отримували ширшу перспективу через обмін знаннями, ідеями, думками; чітко формувати вимоги до поведінки студентів при спільній діяльності, визначають конкретні завдання, інструкції; адаптують матеріал і навчальні прийоми для того, щоб врахувати індивідуальні запити, інтереси та особливості студентів.
Для формування економічних знань, економічного мислення та поведінки в реальному житті кожен викладач готує і проводить лекції. Позитивні якості лекцій не забезпечуються автоматично. Якість лекції - це своєрідна синергетична функція особистості викладача. Лекція дає початок процесу навчання, визначає шляхи здійснення всіх видів і форм навчання та встановлює їхній взаємозв’язок. Якість лекцій залежить від теоретичного рівня, методики подання базових теоретичних положень, чіткого уявлення про співвідношення необхідної та надлишкової інформації.
При викладанні економічних дисциплін в коледжі у лекціях все більше використовуються активні засоби – закріплення, опитування тощо. Лекція – це форма передавання навчальної інформації, яка може бути вступною, тематичною, заключною, оглядовою, установчою.
Ефективність навчальних занять значною мірою залежить від якості наочних посібників, яскравості прикладів, володіння прийомами активізації уваги. Розповідь про економічні проблеми та ситуації, закономірності та закони не можлива без використання графічних і схематичних матеріалів. При цьому викладачі використовують відео - та аудіо навчальні засоби.
Дуже важливу роль у викладанні економічних дисциплін займають практичні заняття. Розв’язання економічних задач – це спосіб розвитку економічного мислення студентів. При цьому умови задачі мають практичну спрямованість, а результати її розв’язання відповідають реальній практичній ситуації. Розв’язання економічних задач створює у студентів навички планування своєї діяльності, розвиває в них творчий підхід до виконання, формує уміння застосовувати для розрахунку теоретичні знання та обчислювальні навички.
Раціональна організація практикуму дозволяє надбати студентами навики проведення досліджень та розрахунків. Індивідуальний характер роботи допомагає досягненню цієї мети. Мала кількість часу на аудиторні заняття вимагає максимально зменшити непродуктивні його затрати, для цього створені й успішно використовуються «Робочі зошити для практичних робіт». Ціль видання цих методичних розробок – більш чітка організація робіт, зручність і комфорт під час заповнення для студентів і перевірки для викладачів. Це дозволяє більше часу приділяти індивідуальній роботі зі студентами. Методичні вказівки щодо виконання практичних робіт відображають хід виконання роботи та дають зразок правильного її оформлення, а також включать умови завдань, ситуацій, вправ, конкретних задач.
Традиційно вже склалося, що невід’ємною частиною навчання є семінари. Добре організований семінар не тільки закріплює знання та вміння студентів, а й розвиває в них творчі здібності, вміння слухати іншого й самому аргументовано висловлювати свої думки, розвиває логічне мислення і комунікативні здібності студентів, а також вміння діяти. Крім того, семінарські заняття зближують викладача та студента, згуртовують студентський колектив, виховують демократичний стиль спілкування.
Відомо, що самостійна робота – це форма організації індивідуального (колективного) вивчення студентами навчального матеріалу в аудиторний і поза аудиторний час. Метою самостійної роботи є сприяння формуванню самостійності як риси особистості, яка реалізується у вміннях систематизувати матеріал, планувати, контролювати і регулювати свою діяльність в навчанні і практичному житті.
Важлива частина самостійної роботи з економічної дисципліни – це виконання різноманітних вправ та рішення завдань. Для досягнення цієї мети розробляють «Збірники матеріалів та завдань для самостійного вивчення курсу». Наявність прикладів рішення типових задач і вправ поряд із задачами і вправами без рішень значно розширює можливості самостійної роботи студентів як відстаючих, так і тих, хто не відчуває значних утруднень у навчальному процесі. Домашні завдання з конкретних тем, контрольована самостійна робота, індивідуальні завдання можуть видаватися за збірником як у потоці (групі), так і індивідуально.
Навчальний процес не може здійснюватися без ефективного зворотного зв’язку, який реалізується через контроль за його результатами. Якість контролю знань студентів і його достовірність дуже важливі для прийняття правильних рішень щодо вдосконалення навчального процесу та організації самостійної роботи студентів.
Контроль включає в себе: перевірку – виявлення знань, умінь і навичок; оцінювання – вимірювання знань, умінь, навичок; облік – фіксування результатів оцінювання у вигляді оцінок у класному журналі та в журналі викладача.
Оцінюючи якість знань, викладач аналізує обсяг знань, передбачений навчальною програмою, його повноту, глибину, міцність засвоєння і вміння. В своїй діяльності викладачі економічних дисциплін застосовують такі види контролю:
вхідний ( контроль якості попередніх знань, отриманих з інших тем або курсів);
поточний (здійснюється на кожному занятті в усній або письмовій формі);
тематичний (за темами);
модульний, підсумковий, самоконтроль.
Все більше викладачі економічних дисциплін застосовують технології тестування із застосуванням комп’ютерів і спеціалізованих програм. Кожним викладачем кафедри розроблені тести до різних форм економічних занять, а також для іспитів. Звичайно, тести не є ідеальним засобом оцінювання знань.
Такий показник, як уміння конкретизувати свою відповідь прикладами, вміння логічно і доказово висловлювати свої думки, деякі характеристики знань, вмінь, навичок,тестуванням діагностувати неможливо, тому викладачі, які використовують письмові тести, дають можливість студентам усно обґрунтовувати свою відповідь.
Позитивну роль при викладанні економічних дисциплін відіграє використання комп’ютерів та інших технічних засобів навчання.
Досвід роботи показує, що для раціонального розподілу часу студентів під час вивчення економічних дисципліни велике значення має допомога викладачів. Ця допомога здійснюється у вигляді методичних розробок, які містять потижневий розгорнутий план лекційних, практичних занять, список питань і літератури, що рекомендується, для підготовки до кожного заняття, наведено форму контролю знань. Крім того, в методичних вказівках наведено варіанти індивідуальних завдань із дисципліни та перелік питань для підготовки до заліку чи іспиту.
Традиційні методи навчання втратили свою гостроту на сучасному рівні розвитку суспільства, на перший план висуваються активні форми навчання. Основне завдання впровадження активних форм - виховання особистості готової до конкуренції, самостійної у вирішенні життєвих умінь і навичок.
Активні форми навчання - це певний тип діяльності студентів, пов'язаний з вивченням навчального матеріалу в ході інтерактивного заняття. Пріоритет серед інтерактивних методів належить іграм, вправам і завданням, мета яких - стимулювати пізнавальний процес. Гра розглядається як важливий засіб підвищення інтересу студентів до дисципліни, отримання навичок роботи в малих групах, а також як один із способів формування почуття відповідальності за свої вчинки. Активність студентів при такій подачі матеріалу проявляється яскраво, носить тривалий характер й «змушує їх бути активними». У сучасних умовах головними рисами спеціалістів є компетентність та мобільність.
У зв'язку з цим було впроваджено сукупність методів активізації навчально-пізнавальної діяльності майбутніх фахівців при вивченні ними фахових дисциплін із використанням інтегрованого підходу(використання проблемних лекцій, лекцій-бесід, ділових ігор, семінарів-дискусій, аналізу виробничих та управлінських ситуацій, виконання комплексної практичної роботи з фахових дисциплін).
Ігрові форми й методи підготовки фахівців економічної сфери дозволяють оптимально враховувати вимоги обраної студентами спеціальності, створювати ситуації, беручи участь у яких вони оволодіють мистецтвом швидко й ефективно вирішувати управлінські завдання, розвивати економічне мислення. Використання ігрових методів забезпечує можливість створити студентам певні ситуації, що передбачають не одне, а цілу низку професійних рішень.
Ігрова форма контролю знань сприяє позитивному настрою студентів, зняттю напруги під час відповідей і це значна частина успіху у результатах опитування. Гра КВК активізує розум і розвиває творчі здібності студентів і, вона корисна при проведенні семінарських занять.
Найголовнішим завданням педагога на кожному занятті є активізація пізнавальної діяльності. Тому щоразу, обдумуючи заняття, викладачі спочатку вирішують, які форми і методи використати під час викладання нового матеріалу - розповідь, евристична бесіда, дослідження, роздум, розв'язання проблеми, рольова гра, проекти, самостійна робота тощо.
З метою активізації пізнавальної діяльності, на кожному занятті застосовують елементи інтерактивних технологій, творчі проблемні завдання, що забезпечують розвиток тих здібностей і якостей, які перебувають у стадії формування, використовуючи мультимедійні засоби.
На своїх заняттях викладачі економічних дисциплін використовують такі інтерактивні методи: «Мікрофон», «Ажурна пилка», «Карусель», «Асоціативне дерево». «Економічний футбол», «Метод виробничих ситуацій», рольві та ділові ігри, «Павутинка» та інші.
Проводяться на високому професійному рівні: КВК, Економічний турнір, Посвята в економісти, брейн-ринги, ділові та рольові ігри.
Викладачі економічних дисциплін в своїй діяльності з успіхом застосовують такі захоплюючі повчальні ігри, як: «Спробуємо свої сили в бізнесі», «Частування від інтелект-кафе «ЕКОНОМІСТ»», «Моя майбутня професія», «Я - майбутній фахівець», «Пані Економіка», «Подорож у цікавий світ економіки». Гра допомагає повірити в себе, викликає натхнення і захоплення.
Підсумовуючи роботу викладачів економічних дисциплін, можна сказати, що в своїй діяльності вони поєднують різні форми навчання у певну нову структуру (заняття-семінар, дослідницьке заняття), і власне широко використовують нестандартні заняття, як складову певних моделей і технологій навчання (заняття-суд, заняття-прес-конференція, заняття-телепередача, заняття-радіопередача, заняття брейн - ринг, заняття-диспут, заняття-екскурсія, заняття-репортаж).
Спілкування на заняттях лімітується часом, а в поза навчальний час студенти відчувають себе розкутими, вони вільно спілкуються з викладачем, виникає можливість активніших контактів та більш тісних взаємостосунків. Викладачами економічних дисциплін створені предметні гуртки «Економіст», «Фінансист», «Ерудит». Керівники гуртків – творчі особистості, ентузіасти своєї справи, намагаються прищепити студентам любов до своєї дисципліни в різних її втіленнях. Тематика заходів що проводяться на заняттях гуртка найрізноманітніша, яка обирається відповідно до актуального сьогодення. Тут і зустрічі з цікавими людьми, і екскурсії, і ділові та рольові ігри, і тренінги, і бесіди, і творчі роботи,і складання кросвордів, і вечори-відпочинку.
Список використаних джерел:
1. Аксьонова О.В. Методика викладання економічних дисциплін. Навч.посібник – К.: КНЕУ, 1998, - 280с.
2. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка. Навчальний посібник. 3-є видання, доповнене —К., 2001р. — 608с.
3. Софій Н., Кузьменко В. Сто і один метод активного навчання. // Підручник для директора. — 2006. — №2. — С. 27-50.