Олійник Тетяна Миколаївна МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ДИСЦИПЛІН (НА ПРИКЛАДІ КУРСУ «СТАТИСТИКА»)

Тетяна Миколаївна Олійник
викладач економічних дисциплін, Аграрного коледжу управління і права Полтавської державної аграрної академії

МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ДИСЦИПЛІН
(НА ПРИКЛАДІ КУРСУ «СТАТИСТИКА»)

Необхідність підвищення рівня економічної освіти в Україні потребує розробки стратегії і тактики викладання економічних дисциплін на засадах національної концепції економічної освіти.
Основною метою економічної освіти можна вважати формування економічного мислення, а її результатом – економічно обґрунтовану практичну діяльність. Але якщо теоретично формулювати цю мету дуже просто, то її практична реалізація створює неабиякі проблеми.
Методика викладання – це оптимальне поєднання загально дидактичних методів, прийомів і засобів навчання. Ці прийоми і засоби застосовуються в таких формах навчання, як лекції, семінари. практичні заняття, науково–дослідна робота, курсова робота, реферат, практика, випускна (дипломна) робота тощо.
Д.І. Менделєєву належать слова: «Тільки тоді, коли людина, що володіє знаннями, спробує передати їх іншим. тоді, і тільки тоді, вона по – справжньому розуміє, що таке трудність, складність» [2, c. 236].
Методика проведення лекцій складається з підготовки заняття як складової навчального курсу, розробки системи контролю за якістю навчального матеріалу, а також самоконтролю і контролю за якістю викладання з боку навчальної частини коледжу.
При підготовці навчального матеріалу дуже важливо визначити його обсяг, розподілити на основний і другорядний, знайти засоби розвиваючої навчальної діяльності.
Розробка структури заняття – це форма творчої методичної майстерності. Викладач повинен завжди готуватися до лекції, розробляти конспект, виділяє опорний матеріал. враховує між предметні зв’язки, можливі запитання студентів, тренує своє ораторське мистецтво. Загальна схема постійної діяльності викладача при підготовці лекції наведена у таблиці 1.
Мінімально необхідними дидактичними матеріалами для викладання теми з «Статистики» є такі, що забезпечують:
1. Ефективність використання часу
план заняття
2. Ефективне засвоєння матеріалу
база знань наочність актуалізація
знань
активність самостійна робота
3. Ефективний зворотній зв’язок
тестовий контроль
Таблиця 1
Загальна схема постійної діяльності викладача при підготовці лекції
Назва етапу Аналі-тичний Страте-гічний Такти-чний Редак-ційний Робочий (аудитор-ний) Контрольно - підсумковий
Зміст етапу Проблем-ний аналіз теми
Формулю-вання основних питань
Пошук відповідей на них
Формулю-вання відповідей Визна-чення «обличчя» аудиторії
Формулю-вання цільової установки
Завдання та надзав-дання
Формулю-вання тезису і цікавого (реклам-ного заголовка) Підбір фактів, аргуме-нтів, ілюстра-цій
Вибір прийомів та засобів активізації
Компози-ція матеріалу Заміна незрозумілих слів
Роз’яснення важких термінів
Змен-шення повторів, штампів
Спрощення мови Орієнтація на аудиторію
Тактика лекції
Читання лекції
Зворотній зв'язок зі студен-
тами Самоаналіз: позитивні якості й вади
Аналіз відгуків
Результат етапу Теоретична концепція лекції Робочі тези та рекламна назва Загальний план та компози-ція лекції Читання вголос відредаго-ваного тексту Лекція Виправле-ний текст
Основні терміни і поняття в статистиці сприймаються та засвоюються досить легко, якщо наявні чітка наукова аргументація, доступний виклад, добре продуманий розподіл за розділами і темами, зручний та інформативний ілюстративний матеріал (таблиці, графіки, діаграми, малюнки тощо).
Для закріплення знань в кінці кожної теми можна дати комплекс основних питань з даної теми, навчальні завдання і тести. Крім того, сформулювати основні положення і висновки, навести різні розрахунки і вправи, дати типові зразки розв’язування задач тощо.
У занятті завжди мають бути реалізовані всі ланки процесу навчання:
- постановка пізнавального завдання (що буде вивчатися);
- мотивація (чому це треба вивчати, знати й уміти);
- відбір змісту, встановлення послідовності його викладання;
- використання методичних засобів і дидактичних прийомів.
Якщо виходити з відомого принципу «знати, щоб навчитися робити», то практичні й семінарські заняття є найважливішими, бо саме вони відповідають на запитання «що роби ?» і «як це зробити?». Крім того, семінарські заняття зближують викладача та студента, згуртовують студентський колектив, виховують демократичний стиль спілкування.
При викладанні «Статистики» використовуються такі види семінарських занять:
- просемінари — це своєрідні практикуми для підготовки студен- до самостійної роботи з першоджерелами, складання конспектів, і доповідей тощо;
- семінари, які мають безліч різновидів: запитань і відповідей цповіді оцінюються); розгорнута бесіда; коментоване читання; дискусія; конференція; вирішення проблемних завдань; заняття на виробництві; «мозковий штурм.
Добре організований семінар не тільки закріплює знання та вміня студентів, а й розвиває в них творчі здібності, вміння слухати іншого і самому аргументовано висловлювати свої думки, розвиває логічне мислення й комунікативні здібності студентів.
В практичному занятті викладач кожного разу має справу з новими студентами, їхньою підготовленістю, питаннями, проблемами тощо. Крім того, на відміну від лекції, навчальний ефект тут має прийти раніше, тому управління пізнавальною діяльністю вимагає більшої майстерності. При практичних занять з «Статистики» доцільно використовувати при рішенні задач комп’ютерну техніку.
ПРАКТИЧНА РОБОТА
Тема: Розрахунок показників рядів динаміки.
Задача 1.
Споживання цукру на душу населення України характеризується такими даними (кг):
2010 2011 2012 2013 2014 2015
50 50 45 39 33 30
Обчислити базисні та ланцюгові показники динаміки. Зробити висновки.
Рішення:
Таблиця 1
Показники руху динаміки
Показники Формула Роки
2010 2011 2012 2013 2014 2015
1 2 3 4 5 6 7 8
1. Абсолютний приріст:
    - базисний
    - ланцюговий
А0=уі-у0;
А0 – базисний абсолютний приріст;
уі – поточний рівень ряду динаміки; у0 – початковий рівень ряду динаміки
Ал=уі-уі-1;
уі-1 – попередній рівень ряду динаміки
2. Темп росту:
    - базисний
    - ланцюговий
К0= уі/у0
К0 – базисний темп росту;

Кл= уі/уі-1
Кл – ланцюговий темп росту
3. Темп приросту:
    - базисний
    - ланцюговий
Т0=К0*100% - 100%
К0*100% - базисний темп росту, виражений у відсотках;
Тл=Кл*100% - 100%
Кл – ланцюговий темп росту, виражений у відсотках
4. Абсолютне значення 1% приросту
    - ланцюговим
Аз=А/Т
Задача 2.
Обчислити базисні темпи росту реальних доходів населення та середньорічний темп росту за такою інформацією:
Таблиця 2.
Ланцюгові темпи приросту реальних доходів на душу населення, %
2012 2013 2014 2015
3 3 2 3
Рішення:
Розрахункові дані:
Показники Формули Роки
2012 2013 2014 2015
1. Ланцюговий темп росту (Кл)
1.1. в процентах
1.2. в коефіцієнтах Кл=100%+Тл;
Тл - ланцюговий темп приросту
2. Базисний темп росту (К0) Взаємозв’язок між базисними та ланцюговими темпами росту
Організація самостійної роботи, а тим більше контроль якості знань і навичок потребує чіткого узгодження з цілями навчання, виховання і самоосвіти.
Форми активізації самостійної праці різноманітні, наприклад: задачі та вправи; тренінги; спеціально розвиваючі нестандартні запитання; рольові ігри і вправи; тести на поглиблене розуміння матеріалу; написання рефератів; програмоване навчання та контроль тощо.
У практиці викладання «Статистики» застосовують такі форми самостійної діяльності студентів: робота з матеріалом підручника; реферування проблемних ситуацій; робота з конспектом – схемою, розробленим викладачем; аналіз ситуацій ; виконання індивідуальних завдань; самоперевірка з програмованого контролю; розв’язування задач; складання завдань за темами; робота з ЕОМ.
Важливе значення має організація оцінки й контролю в навчанні. Контроль включає в себе: перевірку – виявлення знань, умінь і навичок; облік – фіксування результатів оцінювання у вигляді оцінок у журналі студентської групи. В «Статистиці» доцільно використовувати тести, причому, різного рівня складності

Список використаних джерел