Нечитайло Марія Йосипівна Мельник Микола Васильович Шабатура Наталія Болеславівна КАЛЬКУЛЯЦІЯ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР

автор **Admin** Вт Лют 23, 2016 10:14 am

Марія Йосипівна Нечитайло
викладач-методист, Брацлавський агроекономічний коледж ВНАУ,
Микола Васильович Мельник
викладач вищої категорії, Брацлавський агроекономічний коледж ВНАУ,
Наталія Болеславівна Шабатура
викладач вищої категорії, Брацлавський агроекономічний коледж ВНАУ, braclav@ukr.net

КАЛЬКУЛЯЦІЯ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР

Сільськогосподарська діяльність – процес управління біологічними перетвореннями з метою отримання сільськогосподарської продукції та/або додаткових біологічних активів [2].
Рослинництво – одна із основних сфер сільськогосподарського виробництва. Для задоволення потреб у продовольстві галузь рослинництва повинна забезпечити значне зростання середньорічного валового збору зерна, підвищити урожайність зернових культур, збільшити виробництво інших видів сільськогосподарської продукції [3].
Сільськогосподарська продукція – актив, одержаний в результаті відокремлення від біологічного активу, призначений для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання [2].
Об’єкти обліку витрат в галузі рослинництва можна поділити на чотири групи: сільськогосподарські культури (або групи культур); сільськогосподарські роботи; витрати, що підлягають розподілу; інші об’єкти.
Методичними рекомендаціями з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств визначені об’єкти обліку витрат і обчислення собівартості продукції рослинництва [1].
Обчислення собівартості продукції є заключним етапом бухгалтерського обліку процесу виробництва. Об’єктами калькулювання собівартості в рослинництві є основна та супутня продукція.
Перед розрахунком собівартості продукції необхідно:
перевірити правильність записів по дебету і кредиту аналітичних рахунків;
уточнити чи повністю включені до витрат під урожай звітного року витрати минулих років за кожним видом незавершеного виробництва;
перевірити повноту оприбуткування продукції.
Виробничу собівартість продукції зернових культур визначають:
зерна – франко-тік (франко-місце зберігання);
соломи, сіна – франко-місце зберігання.
При калькулюванні собівартості окремих видів продукції діє загальний принцип: для розрахунку собівартості продукції беруться всі витрати, понесені на вирощування даної культури, за мінусом вартості побічної продукції [4].
Слід відзначити, що побічна продукція не калькулюється. Собівартість соломи, гички, стебел кукурудзи та іншої продукції рослинництва визначається виходячи із розрахунково-нормативних витрат на збирання, транспортування, пресування, скиртування та інші роботи, пов’язані із заготівлею побічної продукції.
Для складання калькуляції собівартості продукції зернових культур необхідно за даними аналітичного обліку визначити фактичні витрати на продукцію.
Для визначення фактичної собівартості одиниці продукції складається спеціальний розрахунок, в якому використовуються або показники умовної продукції, або затверджені по підприємству ставки питомої ваги собівартості виду продукції у загальній собівартості виробництва.
Об’єктами калькулювання продукції зернових культур (крім кукурудзи) є основна і супутня продукція. Витрати на вирощування і збирання зернових культур (включаючи вартість робіт з доробки на току, що проводиться в межах календарного року) становлять собівартість зерна та зерновідходів. Загальна сума витрат (без вартості соломи) розподіляється між зерном і зерновідходами, при цьому зерно приймається за одиницю, а зерновідходи прирівнюються до нього за коефіцієнтом, який розраховується за вмістом в них повноцінного зерна [1].
Зерно, яке надходить від комбайна на тік, потребує доробки. Результати сортування, сушіння зерна оформляють в Акті на сортування та сушіння продукції рослинництва (ф. №82). Зерно, одержане від урожаю, оприбутковується по планово-розрахунковій собівартості.
Розглядаючи таку ситуацію виникає питання по якій вартості оприбуткувати зерно і зерновідходи від сортування та як розподілити витрати, пов’язані із доробкою зерна, з відображенням їх в обліку? Ми пропонуємо свій варіант розв’язання цієї проблеми.
Отримавши продукцію рослинництва від урожаю вона потребує доведення до товарності. Для цього її сушать, очищають від різних домішків: побитого зерна, насіння бур’яну, частини пилу.
Розглянемо на прикладі зернової продукції, як саме це можна відображати на рахунках бухгалтерського обліку. Від урожаю було отримано з поля 200 тон зерна на тік. В результаті очищення, сушіння було отримано насіння 35 тон, товарного зерна 132 тони, 30 тон зерновідходів з вмістом 40% повноцінного зерна, та 3 тони мертвих відходів. При цьому були понесені витрати на оплату праці 8000 грн., нарахування на оплату праці 1760 грн., списана вартість придбаної та використаної електроенергії при обробці зернової продукції 5000 грн. Собівартість 1 тони зерна 2500 грн.
Зміст Д-т К-т Сума
1. Оприбутковано зерно з поля 200 тон по 2500 грн. за тону 27 231 500000
2. Отримане зерно відправили на доробку до усушку, сортування 200 тон 233 27 500000
3. Нарахована оплата праці працівникам 233 661 8000
4. Проведено нарахування на оплату праці 233 651 1760
5. Списана вартість використаної електроенергії 233 63 5000
6. Отримано від сортування та сушіння зернової продукції:
- насіння 35 тон 208 233 100651,25
- товарного зерна 132 тони 27 233 379599
- зерновідходів 30 тон 208 233 34509,75
Вартість виконаних робіт по сортуванню та сушінню зерна складає 14760 гривень (8000+1760+5000), вартість зерна 500000 грн.
Визначаємо собівартість зерна після його сортування та сушіння 500000+14760=514760 грн.
Повноцінне зерно складе 35 тон + 132 тон + (30 тон х 40%)= 179 тон
Собівартість 1 тони повноцінного зерна складе 514760/179 =2875,75 грн.
Вартість насіння 35 тон х 2875,75=100651,25 грн.
Товарного зерна 132 тон х 2875,75=379599 грн.
Зерновідходів 514760-100651,25-379599=34509,75 грн.
Частина вартості зерна у мертвих відходах розподілиться прямо пропорційно до кількості повноцінного зерна.
Список використаних джерел
1. Наказ Міністерства аграрної політики України від 18 травня 2001р. N132. Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств.
2. Наказ Міністерства фінансів України від 18.11.2005р. №790. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи».
3. Бутинець Ф. Бух. фінансовий облік. –Житомир: П.П. Рута, 2009
4. Огійчук М.Ф. Фінансовий та управлінський облік за національними стандартами. К.: Алерта, 2011