Мельник Віктор Іванович Трофименко Ольга Лукашівна Шевченко Тетяна Сергіївна Чирук Олена Георгіївна ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ РЕСУРСНО-ОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАННЯ ПРИ ВИКЛАДАННІ КЛІНІЧНИХ ДИСЦИПЛІН

автор **Admin** Ср Лют 24, 2016 8:32 am

Віктор Іванович Мельник
викладач медсестринства у внутрішній медицині вищої категорії, викладач-методист, голова циклової комісії терапевтичних дисциплін, Ковельський медичний коледж, doc.art@ukr.net
Ольга Лукашівна Трофименко
викладач внутрішньої медицини вищої категорії, викладач-методист, завідувач відділенням, Ковельський медичний коледж, tr.yur51@gmail.com
Тетяна Сергіївна Шевченко
викладач внутрішньої медицини другої категорії, завідувач практикою, Ковельський медичний коледж, tania08021970@ gmail.com
Олена Георгіївна Чирук
викладач догляду за хворими та основ медсестринства, викладач-cпеціаліст, Ковельський медичний коледж, Chiruk.olena@mail.ru

ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ РЕСУРСНО-ОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАННЯ ПРИ ВИКЛАДАННІ КЛІНІЧНИХ ДИСЦИПЛІН

У сучасних умовах шлях формування професійно компетентних молодших медичних спеціалістів пролягає через впровадження у навчальний процес педагогічних та наукових інновацій. Їх основою є перехід від передачі інформації до керівництва навчально-пізнавальною діяльністю з боку викладача, вироблення у студентів навиків самостійної творчої роботи. Без упровадження педагогічних інновацій неможливо створити передумови для організації неперервного навчання протягом усього життя (lifelong learning), щоб забезпечити постійне фахове вдосконалення та конкурентоспроможність випускників [3]. У розв’язанні цього завдання важливого значення набуває ресурсно-орієнтоване навчання як педагогічна інновація, адже воно об'єднує виховання та освіту в єдиний процес становлення особистості, її розвитку, підготовки до майбутньої професійної діяльності. Завдяки даній освітній технології студент, відповідно до світових стандартів, стає суб'єктом навчання.
Ресурсно-орієнтоване навчання (РОН), спрямоване на використання педагогічних інновацій та сучасні інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ), розширює й оновлює роль викладача, який повинен координувати процес навчання, постійно вдосконалювати закріплені за ним дисципліни, підвищувати свою педагогічну майстерність і кваліфікацію відповідно до нововведень та інновацій [3].
На сьогодні в Ковельському медичному коледжі ІКТ є невід'ємною складовою процесу навчання. Завдяки зусиллям адміністрації протягом кількох останніх років створено потужну матеріальну базу, яка дозволяє впроваджувати новітні інформаційні технології і можливості сучасних комп'ютерних систем: це телевізори, інтерактивні дошки, відеомагнітофон, ноутбуки, мультимедіапроектори, які встановлені майже в кожній лекційній аудиторії. Відбувається постійне підвищення рівня технологічної і методичної підготовленості педагогів шляхом проведення майстер-класів та інтерактивних занять викладачем інформатики, іншими фахівцями. У коледжі в 2011/2012 навчальному році організовано Інтернет-клуб – комп’ютерний зал-бібліотеку із комп’ютерами, які підключені до Інтернет-мережі, що відкрило нові можливості для широкого використання світових інформаційних продуктів. Зусиллями викладачів, поряд із розробкою традиційних навчально-методичних комплексів, створена електронна бібліотека навчальних ресурсів із предметів навчального плану: електронні методичні матеріали, підручники та посібники, мультимедійні презентації, електронні таблиці, слайди, схеми, малюнки, комп’ютерні тести та алгоритми практичних навичок. З метою оптимізації позааудиторної роботи та покращення якості підготовки студентів розроблені різні дидактичні матеріали, які охоплюють питання діагностики, догляду та лікування при інфекційних, нервових, шкірних хворобах, захворюваннях внутрішніх органів у доросих та дітей тощо. У методичних розробках вказано перелік знань та вмінь, якими повинен оволодіти студент для реалізації поставленої мети, надається список рекомендованої літератури, необхідної для формування базових знань та практичних навичок. Окрім того, наводяться електронні адреси – перелік інтернет-ресурсів мережі, у яких міститься необхідний для засвоєння певної теми матеріал. Адже відомо, що, незважаючи на наявність існуючих пошукових систем, користувачам доводиться витрачати значну кількість часу як на процес пошуку інформації, так і на обробку, систематизацію одержаних даних: інформація, котра одержується, як правило, несистемна і розрізнена, і у користувача, який не працював до цього з пошуковими Інтернет-системами, цей інформаційний хаос може істотно ускладнити пошуки, а в результаті – зникне інтерес і мотивація до використання мережі Інтернет [2]. Матеріали, розміщені в Інтернет-клубі коледжу, постійно поповнюються та поновлюються, а завданням бібліотекаря є постійне формування та ведення каталогу інформаційних ресурсів, підвищення фахового рівня.
У комп’ютерних класах студенти та курсанти мають змогу проводити самостійну підготовку до навчальних занять. Зокрема, забезпечується можливість користуватися електронними підручниками, навчальними відеофільмами, контролюючими програмами.
Читальний зал бібліотеки коледжу, призначений для самопідготовки студентів, розрахований на 20 місць. Книжковий фонд становить більше двадцяти тисяч екземплярів, постійно поновлюється навчальною, науковою, художньою літературою та періодичними виданнями.
Враховуючи специфіку підготовки медичних спеціалістів, необхідними елементами РОН є й інші засоби навчання, серед яких і сучасні тренажери, моделі, муляжі, манекени тощо, які дозволяють не тільки ознайомити студентів з досягненнями та можливостями сучасної медичної практики, але й відпрацьовувати практичні навички з обстеження, догляду та надання невідкладної допомоги хворим. У навчальному процесі використовуються також набори слайдів, рентгенограм, комп’ютерних та магнітно-резонансних томограм, електрокардіограм, електроміограм, сонограм, зокрема при викладанні лекцій, проведенні практичних занять та засідань наукових гуртків.
В існуючих системах ІКТ для оцінювання процесу навчання використовуємо наступні форми діагностики: вхідний тестовий контроль, поточний контроль, заключний контроль або іспит.
Вхідний тестовий контроль дозволяє визначити початковий рівень підготовки операторів з метою формування індивідуальних керуючих впливів у системі навчання; поточний контроль визначає, наскільки успішно той, якого навчають, отримує знання й володіє системою умінь у процесі навчання, у випадку недостатньої успішності проводиться пошук зворотного зв'язку від помилкових дій до необхідних елементів знань; заключний контроль або іспит покликаний формально оцінити знання і систему умінь по дисципліні, накопичених у протягом всього часу навчання.
ІКТ відкривають нові перспективи в області освіти. У медичних коледжах просто не вистачить викладачів, щоб проводити індивідуальні заняття із студентами, які методом безкінечних повторів відпрацьовують діагностичні навики. Не знайдеться і видних фахівців, які стали б терпляче роз'яснювати кожному студентові - медику логічний ланцюг доводів, що приводять до діагнозу.
Дидактичні можливості та методичні варіанти застосування ІКТ досить широкі та різноманітні. Вони можуть використовуватися в найрізноманітніших ситуаціях (перед вивченням чи після вивчення навчальної теми, на початку або наприкінці заняття, у поєднанні з іншими засобами навчання) і мати різні дидактичні функціональні призначення: служити опорою (слуховою, зоровою) для подальшого засвоєння студентами знань, ілюстрацією або засобом повторення та узагальнення навчального матеріалу, замінити традиційний посібник - книгу.
Найбільший інтерес викликає комп’ютерна оцінка знань – програмований комп’ютерний контроль на основі тестів. Він значно посилився в зв’язку з необхідністю забезпечення індивідуалізації навчального процесу – ефективним вирішенням проблеми передачі знань. В коледжі створено банк тестових завдань з усіх клінічних дисциплін та спеціальних предметів терапевтичного і хірургічного профілю, а також контролюючі програми, що дозволяє створювати безліч варіантів тестових завдань.
Водночас більшість дослідників акцентують увагу на педагогічних проблемах упровадження комп’ютерних систем контролю знань. Насамперед це стосується медичної галузі знань. Як відомо, тести найбільше апелюють до стандартного використання готових знань. Відсутність можливості розкриття індивідуальності студента, невелика увага до творчої, конструктивної діяльності за наявності стандартних, установлених відповідей – нічим непоправна прогалина недоліку методу тестів. У ряді випадків використовуються достатньо важкі для поняття або прості тести.
Комп’ютерні технології застосовуємо і для забезпечення самостійної роботи студентів, оскільки підвищується їхній творчий та інтелектуальний потенціал за рахунок самоорганізації, прагнення до знань, уміння взаємодіяти із засобами ІКТ, уміння шукати будь-яку інформацію і самостійно приймати відповідальні рішення [1].
Таким чином, ресурсно-орієнтоване навчання як педагогічна інновація відкриває необмежений простір для педагогічної творчості, дозволяючи модернізувати вже існуючі і впроваджувати новітні технології і форми навчання.
Список використаних джерел
1. Бойко Н. І. Організація самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів в умовах застосування інформаційно-комунікаційних технологій : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. педагог. наук : спец. 13.00.04 «теорія та методика професійної освіти». / Бойко Наталія Іванівна. – Київ, 2008. – 27 с.
2. Гуревич Р. С., Кадемія М. Ю., Козяр М. М. Інформаційно-комунікаційні технології в професійній освіті / Р. С. Гуревич, М. Ю. Кадемія, М. М. Козяр. – Львів: Сполом, 2012.
3. Кононец Н. В. Педагогічні інновації вищої школи: ресурсно-орієнтоване навчання / Наталія Кононец // Педагогічні науки : зб. наук. праць. – Полтава, 2012.– Вип. 54.