Круподер Максим Васильович ОСНОВНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ТА МЕТОДИ ВИКЛАДАННЯ ПРЕДМЕТА «ТРАКТОРИ ТА АВТОМОБІЛІ»

автор **Admin** Ср Лют 24, 2016 8:28 am

Максим Васильович Круподер
викладач другої категорії, викладач тракторів та автомобілів.
Нікопольський коледж Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету, krupodermaksim7@gmail.com

ОСНОВНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ТА МЕТОДИ ВИКЛАДАННЯ ПРЕДМЕТА «ТРАКТОРИ ТА АВТОМОБІЛІ»

Навчальна робота по підготовці інженер - механіків проводиться за різними формами, серед яких найчастіше застосовуються урок, лекція, екскурсія та різні форми індивідуального навчання. Основною формою є урок, який дає змогу заздалегідь складеним розкладом чітко й ефективно проводити навчання групи слухачів.
Уроки бувають різні: комбіновані, практичні, оволодіння новими знаннями, контрольні - облікові та ін. Кожен тип уроку має свою структуру.
Комбінований урок складається з таких елементів: організації уроку; перевірки домашнього завдання; повторення пройденого матеріалу; викладання нового матеріалу; закріплення знань студентів; домашнього завдання; заключної частини.
Структура уроку оволодіння новими знаннями відрізняється від комбінованого тим, що на цьому уроці не перевіряють домашнього завдання і не повторюють пройденого матеріалу.
Практичним урокам властиві такі основні елементи: організація уроку; перевірка знань студентів; повідомлення студентам завдання для практичної роботи; інструктаж студентів; самостійна робота; підсумковий контроль виконання роботи студентами; домашнє завдання; заключна частина.
Структура контрольно-облікового уроку включає: організацію класу; повідомлення завдань студентам; перевірку знань чи вмінь і навичок; підсумки перевірки; заключну частину. Кількість і послідовність структурних елементів залежно від конкретних завдань уроку одного й того ж типу може змінюватись, але їх вибирають такими, які б найефективніше забезпечили досягнення мети уроку.
Лекція як форма організації навчальної роботи забезпечує систематизований виклад навчального матеріалу, який є основою розкриття теми на уроках. Найчастіше лекції бувають вступом до предмета або теми.
Екскурсія як форма навчальної роботи має велике пізнавальне й виховне значення. Структурні елементи екскурсії можуть бути такі: організація екскурсії; перевірка підготовки студентів до неї; повідомлення завдання і мети екскурсії; переміщення групи до об’єкта; вступний інструктаж на об’єкті; проведення екскурсії; контроль за роботою студентів; підведення підсумків екскурсії; домашнє завдання; заключна частина. Крім зазначених форм навчальної роботи, потрібно застосовувати й інші додаткові форми навчання (групові й індивідуальні консультації, інструктажі, конференції, конкурси тощо).
Предмет «Трактори та автомобілі» викладається різними методами. Методи навчання — це способи взаємопов’язаної діяльності викладача і слухачів, за допомогою яких останні оволодівають знаннями, вміннями та навичками, формують свій світогляд, розвивають здібності. Розрізняють словесні, наочні й практичні методи. До словесних належать розповідь, пояснення, бесіда, лекція. Розповідь як метод навчання використовується тоді, коли потрібно яскраво і переконливо висвітлити факти, подати матеріал про будову і роботу деталей, вузлів та механізмів і підвести розумову діяльність студентів до узагальнення і висновків. Пояснення — це усний виклад навчального матеріалу в доказовій формі. Основним завданням його є розкриття правил, понять, законів. Значне місце в поясненні займає аналіз фактів, доказів. Пояснюючи матеріал, викладач задає слухачам питання, створює проблемні ситуації, що спонукає їх думати, осмислювати почуте, висловлювати свої міркування.
Лекція це складніша форма викладення матеріалу. Тему лекції вибирають значно ширшою, ніж теми розповіді й пояснення. Лекція не переривається діалогом між викладачем і слухачами і продовжується протягом всього уроку.
Бесідою називається такий метод викладення нового матеріалу, при якому слухачі відповідають на запитання викладача або висловлюються по їх змісту, а в кінці бесіди підводяться підсумки. Бесіда найчастіше застосовується в кінці уроку, після закінчення вивчення теми або пояснення якогось питання, коли викладач бажає встановити, як слухачі його зрозуміли.
До наочних методів належать демонстрування, екскурсія, самостійне спостереження. При вивченні предмета «Трактори та автомобілі» особливе місце відводиться демонструванню — показам конкретних предметів, явищ і процесів у натурі або зображенні. Проводячи демонстрування, матеріал показують або в статичному стані (ілюстрації), або в динаміці (діючі об’єкти, досліди, фільми тощо).
З метою підвищення ефективності викладання і набуття студентами знань, умінь і навичок потрібно широко використовувати технічні засоби навчання. До технічних засобів слід віднести: апарати статичної і динамічної проекції, звукозаписуючі і звуковідтворюючі апарати, технічне обладнання для програмованого навчання і перевірки знань, тренажери для формування правильної послідовності трудових дій і основних процесів мислення та ін.
Екскурсія застосовується для показу предметів або процесів оточуючої дійсності в природних для них обставинах. Часто екскурсії проводять як підсумкові заняття після вивчення теми або розділу або навіть після закінчення вивчення всього предмета. До практичних методів належать лабораторні й практичні роботи. Залежно від змісту їх можна проводити фронтальним, бригадним (ланковим) або індивідуальним способами. На курсах підготовки інженер - механіків найчастіше застосовується бригадний (ланковий) спосіб. Кількість ланок залежить від кількості робочих місць, організованих для проведення занять, а також від характеру завдання.
Індивідуальний спосіб застосовується, коли навчають водити трактор або автомобіль. Важливе місце в підготовці викладача до занять відводиться складанню плану уроку, в якому він повинен визначити основну мету уроку, вибрати тип уроку, методи і засоби навчання та виховання, передбачити використання дидактичних принципів навчання та визначити обсяг і форму самостійної роботи студентів.
Список використаних джерел.
1. Власенко М. В. Технологія ремонту сільськогосподарських машин. К.: Техніка, 1992 р.
2. Сідашенко О. І. Практикум з ремонту машин. К.: Вища школа, 1995 р.
3. Сідашенко О. І. Ремонт машин. К.: Вища школа, 1994 р.
4. Гуревич А. М. Ремонтные мастерские. М.: Агропромиздат, 1988 г.
5. Лауш П. В. Техническое обслуживание и ремонт машин. К.: Колос, 1990 г.