Романова Наталія Миколаївна МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН

автор **Admin** Ср Лют 24, 2016 8:44 am

Наталія Миколаївна Романова,
викладач землевпорядних дисциплін, спеціаліст Бобринецького технікуму ім.В.Порика Білоцерківського національного аграрного університету

МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН

Відповідно до чинного законодавства, будь-яка освітня установа, є незалежною в розробці й затвердженні освітніх програм, у здійсненні освітнього процесу, поточного контролю успішності, у виборі системи оцінок, форми, порядку й періодичності проміжної атестації осіб, які в ній навчаються. Навчальним закладам і педагогам надані широкі можливості для прояву ініціативи, педагогічної творчості, для ефективного використання передового педагогічного досвіду.
Головною метою викладання будь-якої дисципліни, безсумнівно, є доступна подача матеріалу відповідно, максимальний ступінь його засвоєння студентами, і як наслідок - підготовка кваліфікованих працівників, конкурентоспроможних на ринку праці, компетентних, відповідальних, творчих, мобільних, що вільно володіють своєї професією, здатних працювати як в умовах достатньостабільних, так і в змінних умовах стосовно економіки та виробництва.
Відомо, що більшість людей запам'ятовує 5% почутого й 20% побаченого. Одночасне використання аудіо - і відеоінформації підвищує засвоєння до 40-50%. Тому застосування комп'ютерної техніки, іншої мультимедійної техніки є відмінною допомогою.
У мене, як викладача спецдисциплін, одним з основних завдань є формування у студентів стійкого інтересу до обраної професії, інтересу до дисциплін, які пояснюють різні явища не тільки в практичній діяльності, але й реальному житті. На заняттях з дисципліни "Охорона праці в галузі" я використовую різноманітні мультимедійні ресурси: електронні підручники; медіауроки з використанням презентацій, виконаних в Power Point, і флеш-анімацій; під час теоретичних занять як ілюстрації; під час проведення лабораторно-практичних занять для відтворення теоретичного матеріалу; при усному і письмовому опитуванні.
Основними функціями заняття з використанням технологій мультимедіа є: пізнавальна (навчальна), розвиваюча, виховна й організуюча. Пізнавальна функція виражається в оволодінні студентами основами наукових знань, визначенні найбільш ефективних способів розв'язання проблемних завдань. Розвиваюча функція орієнтована не на пам'ять, а на мислення, тобто на вміння логічно мислити, міркувати, науково мислити. Виховна функція може бути реалізована тільки в тому випадку, якщо крім передачі студентам фактичних знань у конкретній професійній області надається їм загальнонаукова й гуманітарна інформація. Організуюча функція припускає керування самостійною роботою студентів як на занятті, так і при самопідготовці.
Існують декілька умов ефективної візуалізації на занятті які необхідно враховувати: наочних елементів повинно бути стільки, скільки потрібно для вивчення матеріалу; наочність демонструється тоді, коли в цьому настала необхідність за часом і за змістом матеріалу, що викладається; чітке виділення головного, основного при показі; необхідність раціонального поєднання демонстрації й коментарів; коментарі відкривають, супроводжують і підбивають підсумок демонстрації; детальне продумування пояснень (вступних, по ходу показу й заключних), необхідних для з'ясування сутності демонстраційних явищ, а також для узагальнення засвоєної навчальної інформації; систематичність застосування наочних засобів у вигляді презентації сприяє формуванню умінь у студентів роботи з ними; залучати самих студентів до знаходження бажаної інформації в, постановка перед ними проблемних завдань наочного характеру.
Використання інформаційних комп'ютерних технологій при викладанні спеціальних дисциплін, а саме «Охорони праці в галузі» значно підсилює у студентів інтерес до навчальної діяльності майбутніх техніків-землевпорядників, підвищує якість засвоєння навчального матеріалу, активізує розумову й пізнавальну діяльність, актуалізує зорову й логічну пам'ять і в цілому дозволяє одержати фахівців, здатних до розв'язання професійних завдань із використанням професійних знань, умінь, навичок у стандартних і нестандартних ситуаціях [1, с. 10].
При застосуванні фільмів викладач показує різноманітні тематичні моменти: грівірування карт, поліграфні роботи, безпека та гігієна праці землевпорядників, засоби індивідуального захисту та спецодяг, вимоги безпеки при виконанні робіт підвищеної небезпеки, безпека робіт із світлодалекомірами і радіодалекомірами та електронними тахеометрами, відповідальність за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, протипожежні інструктажі, експедиційні протипожежні заходи, протипожежні заходи на експедиційному майданчику, протипожежні вимоги до підприємств, установ, організацій, що розташовані, мають об'єкти або проводять роботи (заходи) в лісі, пожежна безпека в камеральних умовах. Після вивчення матеріалу проводиться контроль знань у вигляді тестів, фронтальних опитувань, кросвордів.
Критерії відбору змісту можна звести до таких положень:
 використовуваний матеріал повинен відповідати тематичному плану;
 використовуваний матеріал повинен бути адаптований під студентів;
 матеріал, що відбирається, повинен включати різні види наочності.
Крім загальних вимог є ще й спеціальні вимоги – вимоги до змісту, структури й технічного виконання презентації:
 достатній обсяг матеріалу,
 актуальність, новизна й оригінальність;
 практична змістовність,
 системність, цілісність.
Як показує практика, традиційна система підготовки фахівців не забезпечує виконання вищевказаних вимог через властиві їй інформаційно-репродуктивних методів навчання, які довгий час домінували. В сучасних умовах такі методи навчання, хоча і мають право на існування, проте не відповідають зміненим вимогам до якості підготовки фахівців. Їх педагогічні можливості зводяться до підготовки хороших виконавців. Вони не забезпечують формування в належній мірі творчої та пізнавальної активності, самостійності в роботі. А адже саме ці якості є одними з основних, які характеризують готовність фахівця до професійної діяльності і гарантують її успішність.
Завдання вивчення спеціальних дисциплін (або однієї інтегрованої, синтетичної дисципліни), що є основою професійного блоку теоретичного навчання. При цьому у студентів формуються здібності орієнтуватися в сучасному виробництві, вміння вирішувати конкретні виробничі завдання, пов'язані з виконанням робіт, типових для відповідних професій або спеціальностей.
Отже, провідними функціями викладання спеціальних дисциплін у технікумі можна вважати:
 Інтенсивний розвиток особистості студента і педагога;
 Демократизацію їх спільної діяльності та спілкування;
 Гуманізацію навчально-виховного процесу;
 Орієнтацію на творче викладання і активне навчання, ініціативу студента у формуванні себе як майбутнього професіонала;
 Модернізацію засобів, методів, технологій і матеріальної бази навчання, що сприяють формуванню інноваційного мислення майбутнього професіонала.
Особливий акцент робиться на особистісно-орієнтовані технології - навчання у співробітництві, метод проектів, технології індивідуалізації і диференціації, разнорівневе навчання.
Технологія індивідуалізації знаходить широке застосування при проведенні занять дисциплін з курсовим проектом, дипломному проектуванні. Успіхи студентів при захисті курсового або дипломного проектів свідчать про результативність роботи [3, с. 188].
Методи евристичної бесіди, дискусії, «мозкового штурму», ділової гри, тренінгу стимулюють активність студентів як суб'єктів самопізнання і саморозвитку, здатних до цілеспрямованого проектування перспектив розвитку власного «Я». При проведенні тренінгу, як провідного методу інтерактивного навчання, вдається створити ситуації, в яких стають можливими всі структурні елементи у самовихованні студентів - сприйняття образу власного «Я», виявлення його недоліків, усвідомлення цінності особистісного перетворення, прийняття бажаних змін особистості як індивідуальної потреби, проектування діяльності по саморозвитку. [3, с. 68].
Мета інтерактивного навчання - це створення викладачем умов, коли учень сам буде відкривати, здобувати і конструювати знання. Інтерактивне навчання дозволяє різко збільшити відсоток засвоєння матеріалу, а також веде до розвитку професійних і особистісних якостей учнів, зокрема: росту активності, критичного мислення, розвитку здібностей до аргументації своєї думки, посиленню відповідальності за ухвалення рішення, формування здібностей до співробітництва і командної роботи тощо. Застосування технологій інтерактивного навчання, на нашу думку, є доцільним і ефективним у процесі викладання спеціальних дисциплін у професійних коледжах [2, с. 68].
В процесі виконання дослідницьких проектів та завдань студент оволодіває певними дослідницькими вміннями: працювати з науковою літературою, здійснювати відбір і аналіз необхідної інформації, бачити проблему дослідження, виробляти гіпотезу, давати визначення понять, аргументовано і логічно викладати думки в письмовій та усній формі, самостійно створювати алгоритми діяльності, приводити розгорнуті докази; об'єктивно оцінювати свої досягнення; співвідносити докладені зусилля з отриманими результатами діяльності, відстоювати особисті світоглядні позиції, беручи участь у щорічних науково-практичних конференціях.
Спеціаліст повинен вміти планувати свою роботу, приймати оперативні рішення на основі аналізу ситуації, що склалася, робити розрахунки, контролювати хід і результати своєї праці.
Уміння формуються в процесі діяльності. Щоб виробити те чи інше вміння, необхідно багаторазове повторення дій, вправ, тренувань. Формування умінь відбувається в процесі багаторазового виконання студентами відповідних завдань: задач, тренувальних тестованих завдань, різних розрахунків, аналізу ситуацій.
Суть інноваційних технологій, спрямованих на формування умінь і полягає в тому, щоб забезпечити виконання студентами таких завдань, у процесі вирішення яких вони опановували б способами діяльності.
Висновки. Сучасні методики і технології викладання спеціальних дисциплін в технікумах відіграють важливу роль у навчальному процесі і впливають на формування професійного самоствердження студентів.
Отже, до змісту методики викладання спеціальних дисциплін має бути також включено питання опанування загальними принципами побудови тестових завдань, їх типізації, адже різноманіття типів тестів дозволить обрати той оптимальний варіант, який більш за все відповідає навчальному матеріалу, що контролюється.
Список використаних джерел:
1. Акімова Н. С. Діалог як метод інтерактивної взаємодії викладача та студентів у процесі навчання / Н. С. Акімова, О. О. Безпалова // VIII Всеукр. наук.-метод. конф., 23 вересня 2010 р. - Х. : ХДУХТ, 2010. – 12 с.
2. Сілютіна І. М. Методика викладання спеціальних дисциплін: проблема змісту / І. М. Сілютіна // Науковий вісник Східноукраїнського національного університету ім. Володимира Даля. - 2007. - № 11. - С. 68-69
3. Скакун В. А. Организация и методика профессионального обучения : учебное пособие / В. А. Скакун. - М. : Форум, ИНФРА-М, 2007. - 188 с.