Мартиненко Тетяна РЕСУРСНО-ОРІЄНТОВНЕ НАВЧАННЯ У СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

автор **Admin** Вт Лют 23, 2016 1:07 pm

Тетяна Мартиненко,
викладач, Дніпродзержинське медичне училище, Україна, tanaj1983@ukr.net

РЕСУРСНО-ОРІЄНТОВНЕ НАВЧАННЯ У СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

Соціокультурне значення додаткової освіти дорослих на сучасному етапі обумовлюється тим, що саме ця сфера дає можливість особистості здобувати гнучкість і здатність самовизначатися в ситуації невизначеності, брати активну участь у створенні нових економічних, культурних цінностей, виробляти здатність до економічних перетворень і соціальних змін. Тобто саме додаткова освіта дорослих здатна допомогти формуванню орієнтованого та гуманістичного ціннісного способу життя дорослої людини й поширенню цього способу життя інтелектуальної еліти, що традиційно культивує на інші верстви населення.
Більшість авторів визначення дорослості зв'язує із соціально-психологічними факторами, які, з одного боку, усвідомлюються самою людиною, а з іншого - визнаються суспільством, проявляються в суспільнім житті. Однак існують і деякі вікові рамки дорослого періоду життя людину, обумовлені різними вченими по-різному (усереднені вікові рамки дорослості - 18-65 років). В XX столітті феномен дорослості став одним з пильних і дискусійних об'єктів вивчення в сфері соціально-гуманітарних наук.
У вікових рамках від 18 до 65 років людина проходить два щаблі розвитку суб'єктності: індивідуалізацію як знаходження унікального самобуття, авторства у творчо-творчій діяльності й у власнім житті й універсалізацію як сходження до граничної повноти реального життя.
Освіта дорослих - це система додаткових освітніх послуг, що задовольняють запити всіх соціально-демографічних груп дорослого населення на основі різноманітних освітніх програм, що відповідають їхнім потребам і запитам, і освітніх установ, що реалізують дані програми.
Ресурсно-орієнтовне навчання – це комплекс форм, методів та засобів навчання, націлених на цілісний підхід до організації навчального процесу, який зорієнтований не тільки на засвоєння знань і набуття навичок, але й на тренінг здібностей самостійного й активного перетворення інформаційного середовища шляхом пошуку і практичного застосування інформаційних ресурсів.
Щоб перетворити додаткову освіту дорослих у фактор гуманізації суспільного буття, суспільної свідомості, необхідно розбудовувати гуманістичний потенціал додаткової освіти дорослих. Розвиток цього потенціалу можливий як на рівні системи додаткової освіти дорослих, так і на рівні безпосередньо освітнього процесу, що відбувається в даній системі.
Одним із провідних напрямів гуманізації додаткової освіти дорослих на системному рівні стає інтеграція професійного й загальнокультурного навчання, що сприяє формуванню в особистості досить цілісної концепції світу й уяви про своє місце в ньому. В освіті дорослих домінанта розвитку людину як суб'єкта професійної діяльності повинна поступитися місцем домінанті розвитку людини в його цілісності: як суб'єкта, особистості та індивідуальності. Вимога гуманізації додаткової освіти дорослих пов’язана також зі зверненням створюваних у цій сфері можливостей до особистого вибору людини, ставленням до освітнього процесу як до розгортання цілісного особистого досвіду й, одночасно, - простору самореалізації особистості, розкриття й розвитку її потенціалу. Разом з тим, вимога гуманізації додаткової освіти означає, що вона повинна стати засобом підтримки дорослої людини у кризових соціальних умовах, які супроводжує індивідуально-професійна перебудова, а також засіб підтримки інноваційних, соціокультурних, гуманістичних, орієнтованих проектів.
Гуманізація додаткової освіти дорослих на рівні безпосередньо освітнього процесу взаємопов'язується вітчизняними й закордонними дослідниками з повноцінною реалізацією базових принципів навчання дорослих:
 створення атмосфери взаємоповаги серед учасників навчальної взаємодії;
 опори на суб'єктний досвід;
 самостійного навчання;
 обліку готовності дорослого до навчання;
 спільності навчальної діяльності дорослого й викладача;
 елективності навчання (надання дорослому певної свободи вибору цілей, змісту й форм навчання);
 ціннісного проживання;
 погодженості рівнів комунікативної культури суб'єктів освітнього процесу.
Аспекти гуманізації - розвиток форм і методів навчання, що реалізують зазначені гуманістичні принципи, а також становлення професійної андрагогічної позиції викладача у процесі додаткової освіти дорослих.
Професійну позицію викладача-андрагога можна представити в 4 аспектах:
Аксіологічний аспект позиції - цінності діяльності, що перебувають в основі, викладача, який навчає дорослих людей, щоб ця діяльність була, з одного боку, особисто орієнтованою, з іншого боку - найбільш ефективною.
Діяльнісний аспект професійної позиції андрагога - це здатність, готовність і прагнення викладача працювати з дорослою аудиторією як у позиції експерта, так і в позиції фасилітатора (помічника).
Комунікативний аспект професійної позиції викладача-андрагога - припускає здатність, готовність і прагнення викладача рівноправно спілкуватися з дорослими, які навчаються, перебуваючи в позиції ухвалення, розуміння, визнання.
Нарешті, аспект відносності професійної позиції андрагога містить у собі здатність, готовність і прагнення викладача будувати свої відносини з дорослими не стільки на основі маніпуляції, скільки на основі рефлексивного керування.
Однак аспекти гуманізації додаткової освіти дорослих вивченні набагато меншою мірою, аніж питання про принципи навчання дорослих. Та вони не вичерпують усієї повноти процесу гуманізації додаткової освіти дорослих.
Проведена дослідно-експериментальна робота дозволила виявити базові педагогічні умови гуманізації додаткової освіти дорослих. До них належать:
 становлення індивідуально-професійної позиції педагога-андрагога;
 розвиток особистісно орієнтованих форм організації навчального процесу;
 створення навчально-професійної спільноти.
Професійна позиція викладача як андрагога - це система того інтелектуального, вольового і емоційно-оцінного ставлення до процесу освіти дорослих і педагогічної (андрагогічної) діяльності зокрема, яка є джерелом його активності.
Відповідно до ресурсно-орієнтовного навчання викладач-андрогог виступає як викладач-бібліотекар, оскільки навчання здійснюється у тандемі «викладач-андрогог-бібліотекар» дорослий на основі сучасних інноваційних технологій навчання, зорієнтоване на самостійну пошуково-дослідницьку роботу дорослого-студента та на освіту упродовж усього життя.
У процесі експерименту також виявили, що тільки особистісно орієнтовані форми й методи навчання забезпечують справжню індивідуалізацію освітнього процесу, розвиток різних форм спільності суб'єктів освіти, у яких культивуються гуманістичні відносини, створення простору особистісного й професійного самовизначення дорослих, що навчаються.
Серед особистісно орієнтованих форм навчання дорослих своїм гуманістичним потенціалом виділяються лекції-дискусії, лекції-діалоги, лекції-полілоги, лекції з оберненим зв’язком, групова робота на основі принципів кооперації в навчанні, ділові й рольові ігри, ігрові процедури на основі принципів організаційно-діяльносної ігри, соціально-психологічні тренінги.
Необхідним елементом навчального процесу в особисто орієнтованій додатковій освіті дорослих є стимулювання їх самоосвітньої діяльності електронними навчальними ресурсами, які мають потенціал для підтримки навчання, використовуються багаторазово і різними способами для реалізації різноманітних потреб в навчанні.
Список використаних джерел
1. Артамонова Е.И. Философско-педагогические основы развития духовной культуры учителя: Автореф. дисс. докт.пед.наук. - М., 2000.
2. Гуманизация образования. Теория. Практика. / Сборник под науч. ред.
В.Г.Воронцовой. - СПб., 1994. - 96 с.
3. Карпов В.В. Гуманистические тенденции дополнительного
профессионального образования: проблемы повышения квалификации в системе начального профессионального образования //Среднее профессиональное образование. - 1997. - № 12 - с.31-35.