Кононец Наталія Василівна КОНЦЕПЦІЯ РЕСУРСНО-ОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАННЯ ДИСЦИПЛІН КОМП’ЮТЕРНОГО ЦИКЛУ В АГРАРНИХ КОЛЕДЖАХ

Наталія Василівна Кононец
кандидат педагогічних наук, викладач-методист, Аграрний коледж управління і права Полтавської державної аграрної академії, natalkapoltava@ukr.net

КОНЦЕПЦІЯ РЕСУРСНО-ОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАННЯ ДИСЦИПЛІН КОМП’ЮТЕРНОГО ЦИКЛУ В АГРАРНИХ КОЛЕДЖАХ

На сьогоднішній день тільки та система освіти може займати лідерські позиції у світі, яка: вчить учнів/студентів "як думати", а не "що думати"; забезпечує їм "рівні можливості", а не рівність; допомагає опанувати ще не існуючі знання, а не змушує зазубрювати "вчорашні" знання тощо. Концепція ресурсно-орієнтованого навчання дисциплін комп’ютерного циклу в аграрних коледжах покликана втілити саме ці постулати.
Концепція ґрунтується на досвіді впровадження РОН зарубіжними науковцями, основних положеннях Концепції Національної програми інформатизації України, Стратегії інноваційного розвитку України на 2010–2020 роки в умовах глобалізаційних викликів, Проекту Концепції розвитку освіти України на період 2015–2025 років, Закону України про вищу освіту від 1.07.2014 року № 1556-VII.
Мета Концепції – озброїти систему аграрної освіти України інструментарієм впровадження РОН дисциплін комп’ютерного циклу студентів аграрних коледжів.
Основні поняття та положення Концепції
Економічні зміни й еволюція філософських поглядів, що відбулися у світі, поставили перед суспільством проблему розвитку особистості студента в процесі навчання: суспільству потрібен новий тип особистості, здатної до гнучкої, стрімкої зміни способів своєї життєдіяльності. В умовах інформаційного суспільства це зажадало переосмислення парадигми освіти, відмови від адаптивно-дисциплінарної моделі засвоєння знань і переходу до нових форм, методів та засобів навчання. Одним з методологічних підходів, який ефективно цьому сприяє, враховуючи сьогоднішні тенденції до постійного стрімкого збільшення обсягу інформації, що підлягає засвоєнню в період навчання в аграрних коледжах, є РОН.
РОН – це комплекс засобів, методів та форм навчання, націлених на цілісний підхід до організації навчального процесу, зорієнтований не лише на засвоєння знань та набуття умінь і навичок, але і на тренінг здібностей самостійного й активного перетворення інформаційного середовища шляхом пошуку і практичного застосування інформаційних ресурсів.
Мета РОН є:
­ формування самостійної пізнавальної діяльності (СПД) студентів,
­ орієнтація студентів на освіту упродовж усього життя;
­ підвищення якості навчання дисциплін комп’ютерного циклу (підвищення якісного показника та абсолютної успішності)
­ підвищення ефективності процесу РОН (поняття, яке відображає суттєві ознаки РОН і характеризує його модель).
Суть РОН полягає у тому, що навчання здійснюється у тандемі "викладач-бібліотекар" на основі педагогічних інновацій і зорієнтоване на освіту упродовж усього життя (lifelong learning).
РОН базується на є ресурсному підході, який зосереджений на питаннях організації навчання, орієнтованого на виявлення і розвиток потенційних можливостей кожного студента.
У концепції основні поняття трактуються наступним чином.
Інформаційні технології (ІТ) – сукупність методів і програмно-технічних засобів, об'єднаних в технологічний ланцюг, що забезпечує збір, обробку, зберігання і відображення інформації з метою зниження трудомісткості її використання, а також для підвищення її надійності і оперативності. Інформаційні технології зазвичай є функціональними компонентами інших видів технологій (виробничих, організаційних, соціальних) і виконують роль інтелектуального ядра останніх. Використання інформаційних технологій дозволяє значно підвищити ефективність цих та ін. технологій, скорочуючи при цьому витрати різних інших видів ресурсів суспільства.
Інформатизація – організований соціально-економічний і науково-технічний процес створення оптимальних умов з метою задоволення інформаційних потреб на основі формування і використання інформаційних ресурсів за допомогою застосування сучасних інформаційних технологій і розвиненої інфраструктури.
Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) – це програмні, програмно-апаратні і технічні засоби та пристрої, які функціонують на базі комп’ютерної техніки, і застосовуються для транслювання інформації, інформаційного обміну та забезпечують операції по збору, накопиченню, збереженню, обробки, передачі інформації і можливість доступу до інформаційних ресурсів комп’ютерних мереж (у тому числі і глобальних). ІКТ – це конкретний спосіб роботи з інформацією: це і сукупність знань про способи та засоби роботи з інформаційними ресурсами, і спосіб та засоби збору, обробки та передавання інформації для набуття нових відомостей про об’єкт, що вивчається.
Інформаційна культура суспільства – деяка сукупність досягнень у галузі його інформатизації: ступінь задоволення людей наявною інформацією, рівень оснащеності комп’ютерною технікою та засобами зв’язку, кількістю людей, які використовують інформаційні технології в повсякденному житті.
Інформаційна культура людини – це системне утворення особистості, яке інтегрує знання про основні методи інформаційних технологій, уміння використовувати наявну інформацію для вирішення прикладних завдань, навички використання персонального комп’ютера і технологій зв’язку, здібності представити інформацію в зрозумілій для усіх формі, орієнтує на розширення та поновлення знань. Суть інформаційної культури виявляється через її компоненти: загально пізнавальні; алгоритмічної культури; ті, що пов’язані з навичками оволодіння комп’ютерною технікою; які включають знання етичних та юридичних норм у галузі інформаційних технологій; інформаційні.
Комп'ютерна грамотність – знання, навички й уміння, необхідні для розуміння ІКТ, включаючи апаратуру, програмні засоби, системи, мережі (локальні мережі та Інтернет) та всі інші елементи комп'ютерів і телекомунікаційних систем.
Медіаграмотність – це знання, навички й уміння, необхідні для розуміння всіх засобів (масової) комунікації та форматів, у яких здійснюється створення, зберігання, передача й подання даних, інформації та знань (наприклад, друковані газети й журнали, радіо й телебачення, кабельні засоби передачі інформації, CD, DVD, мобільні телефони, текстові формати PDF, формат JPEG для фотографій і графічних зображень).
Інформаційна компетентність включає мотивацію, потребу й інтерес до отримання знань, умінь і навичок у галузі технічних програмних засобів інформації; сукупність знань, що відображають систему сучасного інформаційного суспільства; способи і дії, що визначають операційну основу пошукової пізнавальної діяльності; досвід пошукової діяльності у сфері програмного забезпечення і технічних ресурсів; досвід "людина-комп’ютер". Інформаційна компетентність – уміння здобувати, осмислювати, опрацьовувати та використовувати інформацію з різних джерел.
Дисципліни комп’ютерного циклу в аграрних коледжах – це базова складова ІКТ та мережних технологій, призначена для виконання майже всіх завдань професійної діяльності, пов’язаних з обробкою даних, управлінням, комунікаціями.
Дисципліни комп’ютерного циклу в аграрних коледжах – це дисципліни, які сприяють формуванню у студентів комп’ютерної грамотності, медіаграмотності, інформаційної компетентності та інформаційної культури людини і суспільства у цілому. Дисципліни комп’ютерного циклу в аграрних коледжах визначають модель їх викладання в системі аграрної освіти, що містить 3 складові:
1. Інформатика ЗОШ (загальноосвітня школа);
2. Загальні питання інформатики та комп’ютерної техніки;
3. Інформаційно-комунікаційні технології (професійне спрямування).
Зміст дисциплін комп’ютерного циклу відображено в освітньо-професійних програмах (ОПП), освітньо-кваліфікаційних характеристиках (ОКХ), навчальних планах, навчальних та робочих програмах, підручниках, посібниках, навчально-методичних комплексах дисципліни.
Ресурс (resource) – все, що має ідентифікатор (документи, електронні об’яви, колекції ресурсів). Не всі ресурси можуть бути досяжні в комп’ютерній мережі (наприклад, людські ресурси, зв’язка книг в бібліотеці), але їх опис теж може розглядатися як ресурс. У нашому дослідженні під ресурсом ми будемо розуміти все те, що може бути використане для забезпечення функціонування й розвитку аграрного коледжу та процесу РОН дисциплін комп’ютерного циклу зокрема. Ресурси поділяються на:
1. Кадрові (педагогічні кадри, адміністрація, працівники бібліотеки, технічний персонал: лаборанти, системні адміністратори, інженери з обслуговування комп’ютерної техніки тощо);
2. Навчально-методичні (традиційні та електронні ресурси);
3. Матеріально-технічні (приміщення, обладнання, бібліотечний фонд, програмне забезпечення);
4. Фінансові ресурси (кошти, які перебувають у розпорядженні коледжу і призначені для виконання ними певних фінансових зобов'язань);
5. Інформаційні ресурси (сукупність документів в інформаційних системах).
Ресурси складають кампус аграрного коледжу – інфраструктуру коледжу, яка включає в себе будівлі, аудиторії, лабораторії, бібліотеки, гуртожитки, їдальні, спортивні зали тощо. Отже, кампус аграрного коледжу – це сукупність кадрових, матеріально-технічних, навчально-методичних, фінансових та інформаційних ресурсів (рис. 1).
Рис. 1. Кампус аграрного коледжу
Інформаційна система (ІС) – взаємозалежна сукупність засобів, методів і персоналу, які використовуються для зберігання, обробки й подання даних, відомостей з метою вирішення користувачем окреслених завдань.
Інформаційний ресурс (information resource) – це особливий вид ресурсу, що ґрунтується на ідеях і знаннях, накопичених у результаті науково-технічної діяльності людей і поданий у формі, придатній для збирання, реалізації та відтворення. Інформаційні ресурси – окремі документи і масиви документів, документи і масиви документів в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, фондах, банках та ін. інформаційних системах). Інформаційні ресурси поділяються на: традиційні (друковані); електронні; Інтернет-ресурси.
Електронний інформаційний ресурс – інформаційний ресурс, що зберігається в електронному форматі і може бути знайдений та перетворений засобами комп’ютерної мережі або іншої електронної технології обробки даних (наприклад, CD-ROM).
Під електронним освітнім ресурсом (ЕОР) розуміють навчальні, наукові, інформаційні, довідкові матеріали та засоби, розроблені в електронній формі та представлені на носіях будь-якого типу або розміщені у комп'ютерних мережах, які відтворюються за допомогою електронних цифрових технічних засобів і необхідні для ефективної організації навчально-виховного процесу, в частині, що стосується його наповнення якісними навчально-методичними матеріалами.
Електронний навчальний ресурс (різновид електронного освітнього ресурсу) – навчальні матеріли в електронній формі, які призначені для вивчення певної дисципліни. До них відносяться: електронні підручники й посібники, електронні навчально-методичні комплекси, зокрема, ті, які створені в Інтернеті, веб-сайти, дистанційні курси тощо.
Дистанційний курс (ДК) – це комплекс навчально-методичних матеріалів та освітніх послуг, створених у віртуальному навчальному середовищі для організації ДН на основі ІКТ. Основними елементами ДК є: комплекс електронних навчально-методичних матеріалів та система освітніх послуг, які доступні будь-якому студентові з Інтернету.
Інтернет-ресурс – сукупність інтегрованих програмно-апаратних та технічних засобів, а також інформації, призначеної для публікації в мережі Інтернет та яка відображається в певній текстовій, графічній або звуковій формах. Інтернет-ресурс має доменне ім'я (Uniform Resource Locator) – унікальну електронну адресу, що дозволяє ідентифікувати Інтернет-ресурс, а також здійснювати доступ до нього.
Медіаосвітні ресурси – інформаційні ресурси, які, окрім електронних ресурсів, можуть включати текстові, звукові, наочні й технічні засоби, за допомогою яких вони функціонують.
Інформаційні ресурси коледжу – бібліотечні ресурси, електронні навчальні ресурси, сайт коледжу та інформаційні ресурси Інтернету.
Усі вище визначені інформаційні ресурси (крім друкованих) є електронними засобами навчання – програмними засобами навчання, в яких відображується деяка предметна галузь, реалізується технологія її вивчення, та забезпечують умови для подальшої реалізації різних видів навчальної діяльності.
Веб-сайт навчального закладу трактуємо як інформаційний ресурс навчального призначення, виконаний засобами веб-технологій.
Під веб-сайтом аграрного коледжу будемо розуміти сукупність електронних документів, які висвітлюють достовірну інформацію про нормативні засади та основні напрями його діяльності, об’єднаних однією електронною адресою (доменним іменем або IP-адресою) та є його Інтернет-представництвом у Всесвітній мережі.
РОН дисциплін комп’ютерного циклу втілює парадигму "освіта упродовж усього життя і є вектором розвитку неперервної освіти, smart-освіти та лін-освіти (рис. 2).
Рис. 2. РОН дисциплін комп’ютерного циклу як вектор розвитку
Неперервна освіта – це освіта, необмежена в часі, просторі та методах навчання, що об’єднує всю діяльність і ресурси у сфері освіти й спрямована на досягнення гармонійного розвитку потенційних здібностей окремої особистості й прогресу в розвитку всього суспільства.  
Базисом неперервної освіти є формування у людини свідомості необхідності постійного отримання знань, слідуючи системі "учитися, учитися і весь час учитися". Мета неперервної освіти не в тому, щоб студента вчити все життя, а в тому, щоб він навчився вчитися самостійно упродовж усього життя.
РОН покликане навчити студента вчитися завжди, розвинути потребу в отриманні знань, вміти здобувати знання самостійно. Саме тому до РОН студентів слід починати готувати ще зі школи, привчаючи використовувати для отримання знань різноманітні ресурси: традиційні друковані підручники, е-книги, електронні ресурси (бібліотеки, архіви, блоги, чати, поєднуючи розважальні та наукові журнали, газети, вікі), засоби масової інформації, медіаресурси і т.д.
РОН можна розглядати як перспективний напрям у розвитку неперервної освіти, який забезпечує розвиток особистості, освітніх процесів (освітніх програм) і навчальних закладів.
РОН дисциплін комп’ютерного циклу є напрямним вектором лін-освіти та smart-освіти.
Лін-освіта – це галузь професійної педагогіки, спрямованої на підготовку кваліфікованих фахівців за принципом ''чітко в термін'', на перехід до персоніфікованого навчання на практиці, яка забезпечує впровадження інтегративно-компетентнісної підготовки майбутніх фахівців [94]. Лін (ощадливе навчання) – підхід до організації навчального процесу, що передбачає максимальну орієнтацію на задоволення потреб студента і зниження непродуктивних витрат через залучення всього педагогічного персоналу і бібліотекарів навчального закладу в процес поліпшень (lean в перекладі з англ. – стрункий, без нічого зайвого).
Smart-освіта – система інноваційних технологічних рішень, спрямована на об’єднання зусиль вищих навчальних закладів і викладацького складу для здійснення спільної освітньої діяльності в мережі Інтернет на базі загальних стандартів, домовленостей та сучасних освітніх технологій (спільне створення контенту, тобто спільний навчальний процес) [339]. Smart-освіта − це створення гнучкого та відкритого середовища навчання: використання гаджетів, відкритих освітніх ресурсів, системи управління ними [209].
Smart-технології – це інтерактивний навчальний комплекс, що дозволяє створити, редагувати та поширювати мультимедійні навчальні матеріали, як в аудиторний так і в позааудиторний час. Smart (СМАРТ) означає:  самокерований; мотивований; адаптивний; ресурсозбагачений; технологічний.
РОН здійснюється у тандемі "викладач-бібліотекар", що трансформує роль і викладача, і бібліотекаря.
Роль викладача при РОН – активно взаємодіяти зі студентством на основі консультативно-партнерських стосунків. Задача – навчитись студента вчитися і будувати знання. Відповідальність за своє навчання перекладається на студента. Викладач виступає у ролі тьютора.
Тьютор – викладач-консультант, наставник, керівник навчальної групи, яка вивчає курс; займається методичною підготовкою студентів та проводить групові заняття-практикуми (тьюторіали), здійснює допомогу в проведенні, перевірці та оцінці атестаційних робіт; проводить консультації та надає іншу психологічну та педагогічну підтримку, а також індивідуальну допомогу студентам у вирішенні навчальних та особистих проблем, пов’язаних з навчанням; здійснює професійну орієнтацію та консультування з питань кар’єри.
Головне завдання викладача при РОН — сформувати інтерес і творче ставлення до навчання, пояснити умови успішного засвоєння курсу, консультувати студентів у процесі навчання, заохочувати до вивчення першоджерел, різноманітних інформаційних ресурсів та перевіряти їхнє засвоєння. Процес навчання не повинен бути процесом передачі знань від викладача до студента. Знання мають бути отримані в процесі активної особисто-значущої діяльності студента та СПД.
Роль бібліотекаря при РОН трансформується до педагога-бібліотекаря, який поряд зі своїми прямими обов’язками бібліотекаря виконує педагогічні функції, спрямовані на формування у студентів медіаграмотності, інформаційної компетентності та інформаційної культури людини і суспільства у цілому.
Сучасний бібліотекар – це однодумець керівника коледжу і викладача, їх точка опори в новому освітньому просторі коледжу. Перспектива розвитку бібліотекаря бачиться нам як поява нового типу даного фахівця – затребуваного співтовариством коледжу, орієнтованого на максимальний результат і постійне професійне вдосконалення.
Модель сучасного бібліотекаря коледжу доцільно представити через три взаємозалежні блоки: "знати", "уміти", "мати". Блок "знати" містить у собі знання нормативів, норм, правил, регламентів, технологій і стандартів бібліотечної справи. Блок "уміти" передбачає наявність професійних і особистісних умінь та навичок. Блок "мати" включає в себе здібності, досвід і безпосередньо активна діяльність. Трансформація ролі бібліотекаря окреслює дві основні позиції сучасного бібліотечного фахівця. Для студентів – це педагог в області роботи з друкованим підручником, художньою книгою та інформацією, фахівець, який формує у студентів читацькі та інформаційні компетентності. Для викладачів – це методист в області роботи з навчально-методичною літературою, фаховими виданнями, електронними ресурсами та інформацією, що допомагає формуванню подібних компетентностей і у них.
Загалом РОН вимагає від бібліотекаря наступних компетентностей:
­ проектувальні (уміння впроваджувати передовий досвід, створення нового іміджу бібліотеки),
­ аналітичні (уміння здійснювати аналітико-синтетичну переробку інформації),
­ комунікативні (уміння встановлювати оптимальні взаємини з різними групами користувачів, уміння координувати свою діяльність з роботою викладачів-предметників),
­ організаційні (вміння організувати роботу бібліотеки з іншими структурами коледжу, здатність організувати самостійну інформаційно-пошукову діяльність студентів, здатність стимулювати самоосвіту як студентів, так і викладачів)
­ інформаційно-комунікаційні (робота на автоматизованому робочому місці, робота з офісними програмами для створення електронних документів, робота з бібліотечними ІС, використання ресурсів мережі Інтернет, уміння користуватися периферійними пристроями та цифровою технікою, робота з цифровими освітніми ресурсами, робота з електронним замовленням навчально-методичних комплектів, уміння створювати і підтримувати сайт бібліотеки або веб-сторінку, уміння формувати бази і банки даних).
Принципи ресурсно-орієнтованого навчання дисциплін комп’ютерного циклу
1. Принцип універсальності полягає у тому, що РОН здатне реалізувати всі загальновідомі дидактичні принципи (науковості, наочності, зв’язку навчання з життям, інтерактивності, системності й послідовності, свідомості й активності, міцності, доступності, індивідуалізації й диференціації, природовідповідності, емоційності навчання).
2. Принцип самостійності та керованості при РОН полягає у тому, що студент самостійно керує власною навчальною діяльністю, при цьому має можливість використовувати будь-які зручні і доступні для себе інформаційні ресурси, а також перевіряє себе, обираючи відповідні своїм уподобанням методи контролю (тести, метод-портфоліо тощо) та завдання відповідного рівня складності.
3. Принцип свободи вибору полягає у свідомому виборі необхідної і бажаної мети як відображення можливостей у свідомості студента, передбачення тенденцій майбутнього, їхнє оцінювання з позицій інтересів студента, висунення однієї з можливостей як ідеального образу – мети. Базується на тому, що свобода є необхідною умовою самореалізації особистості студента, формування його СПД, оскільки вона сприяє індивідуалізації життєвого світу суб’єкта. Думка про свободу вибору породжує у студента почуття відповідальності, примушує його зважати на наслідки своїх вчинків, дивитися на себе очами інших, брати відповідальність за своє навчання на себе.
4. Принцип саморегуляції (М. В. Гриньової) при РОН полягає у використанні студентом різних засобів навчання, які сприятимуть оволодінню засобами виконання навчальних операцій таким чином, що будь-яка зміна умов завдання, зустріч з ускладненням спричиняла включення таких механізмів мислення, які призводять до самостійного розв’язку завдання чи проблеми. Саморегуляція є вищим ступенем діяльності студента у процесі навчання, коли вміння виконувати навчальні операції перетворюється на навички і послідовність їх здійснюється автоматично. Цей принцип є орієнтацією студента на те, щоб вони завжди налаштовували себе успіх: у навчанні, у житті, у майбутній професійній діяльності,
5. Принцип неперервності випливає з того, що РОН є багатогранним і багатофакторним процесом, який не обмежується в часі, просторі та методах навчання, віковими межами; РОН здійснюється з часу навчання в коледжі і орієнтує студента на освіту упродовж усього життя. Соціальне, природне та інформаційне середовище і діяльність особистості студента так чи інакше впливають на формування у неї певних якостей. Базується на концептуальних засадах неперервної освіти.
6. Принцип індивідуалізації при РОН забезпечує побудову індивідуальної освітньої траєкторії (персональний шлях реалізації особистісного потенціалу кожного студента чи викладача в освіті). За цим принципом кожному студентові надається можливість іти до оволодіння навчальним матеріалом своїм шляхом – вибудовувати індивідуальну траєкторію навчання. Викладач у свою чергу має можливість, враховуючи здібності, інтереси, темп навчання окремого студента, їх розумового та вольового розвитку, рівень ЗУН, працездатності, СПД та практичної самостійності студентів, їх ставлення до навчання, вибудовувати індивідуальну траєкторію викладання дисципліни: використовувати на власний розсуд форми, методи та засоби навчання, педагогічні технології та інновації.
7. Принцип інтернаціоналізації при РОН полягає у можливостях експорту та імпорту світових досягнень на ринку освітніх послуг. Забезпечує мобільність студентів і викладачів; можливість використання різноманітних освітніх веб-ресурсів, формування відкритого навчального середовища завдяки доступності Інтернету та сучасних ІКТ. Передбачає новий рівень взаємодії аграрного коледжу як освітнього закладу з іншими коледжами, інститутами, академіями, університетами, як вітчизняними, так і зарубіжними. Світова освітянська спільнота виявляється відкритою до використання навчальних ресурсів, обміну ідеями, педагогічним досвідом.
8. Принцип леза (бритви) Оккама – методологічний принцип, сформульований англійським філософом і логіком У. Оккамом, який вимагає усунення з науки всіх понять, які не є інтуїтивно очевидними та які не підлягають перевірці в досвіді: "Сутності не слід примножувати без необхідності". Суть цього принципу полягає у відкиданні зайвих форм, методів та засобів, які непотрібні для організації процесу РОН. При дотриманні такого принципу модель РОН буде значно простішою для сприйняття та її реалізації. А це, в свою чергу, зменшить кількість дидактичних помилок та ускладнень у процесі навчання дисциплін комп’ютерного циклу.
9. Принцип KISS (keep it short and simple) – роби коротше та простіше. Чим простіша дидактична система РОН, тим вона краща, тим легше її впроваджувати. Принцип обумовлює розробку електронних освітніх ресурсів та засобів навчання. Ті засоби, які часто переобтяжені надлишковими опціями та налаштуваннями, відлякують недосвідчених користувачів. Використання цього принципу при розробці електронних засобів навчання дозволить спростити роботу над ними і з ними та не буде потребувати високого рівня ІКТ-компетентностей від розробників (викладачів аграрних коледжів). Особливо це важливо, коли основна маса викладачів не є викладачами дисциплін комп’ютерного циклу. Створювати електронні засоби навчання можуть будь-які викладачі-предметники, які мають бажання.  
10. Принцип інформаційного підходу базується на тому, що сьогодні інформація є головним ресурсом науково-технічного та соціально-економічного розвитку, істотно впливає на прискорений розвиток науки, техніки і різних галузей господарства, відіграє значну роль у процесах освіти, культурного спілкування між людьми, а також в інших соціальних областях; процес навчання є насамперед особливим, закріпленим у культурі способом оперування інформацією.
Узагальнити суть поняття РОН дисциплін комп’ютерного циклу в аграрному коледжі можна за допомогою ментальної карти (рис. 3).
Рис. 3. Суть поняття РОН дисциплін комп’ютерного циклу в аграрному коледжі
Стратегічні завдання ресурсно-орієнтованого навчання
1. Мобільність процесу РОН дисциплін комп’ютерного циклу повинна стати реальністю. На сьогоднішній день студенти аграрних коледжів на 100% забезпечені мобільними пристроями (смартфонами, планшетами, нетбуками тощо), що уможливить їх використання у процесі навчання. Використання доступного програмного забезпечення (браузери та хмарні сервіси) надасть студентам змогу навчатися у будь-якому зручному місці та в будь-який час. Мобільність РОН – це створення інформаційних мереж, баз і банків знань та даних для дистанційної форми навчання зі збереженням інформаційної інваріантної освіти.
2. Системна організація розробки електронних освітніх ресурсів та їх впровадження повинна враховувати те, що ці ресурси мають бути доступні з кожного мобільного пристрою.
3. Розширене та умотивоване використання електронних освітніх ресурсів для навчання дисциплін комп’ютерного циклу повинно стати необхідністю більш ґрунтовного їх вивчення в аграрних коледжах (збільшення кількості годин на їх вивчення) в умовах життя в інформаційному суспільстві.
4. Переорієнтація процесу навчання дисциплін комп’ютерного циклу в аграрних коледжах через залучення бібліотекарів до навчального процесу в коледжі має здійснюватися на основі педагогіки партнерства (напрям педагогічного мислення і практичної діяльності, спрямований на демократизацію і гуманізацію педагогічного процесу), що сприяє плідній, ефективній співпраці тандему "викладач-бібліотекар".
5. Трансформація бібліотеки в конструкцію "бібліотека + лабораторія" здійснюється за допомогою комп’ютеризації приміщень бібліотеки засобами комп’ютерного техніки та підключення до мережі Інтернет, Wi-Fi. Бібліотека має стати інформаційним центром коледжу.
6. Побудова ефективної системи підвищення кваліфікації викладачів та бібліотекарів для ширшого застосування РОН дисциплін комп’ютерного циклу має здійснюватися за допомогою проведення спільних засідань, семінарів-практикумів, майстер-класів, вебінарів, виставок, педагогічних панорам тощо.
7. Розроблення ефективного механізму залучення студентів до відвідування бібліотек та використання електронних бібліотек здійснюється на основі тісної співпраці з бібліотеками коледжу та місцевими громадськими бібліотеками: відвідування різноманітних заходів, які проводять бібліотеки, активна участь студентів в організації таких заходів, волонтерство тощо.
8. Розвиток співпраці з іншими аграрними коледжами та ВНЗ має здійснюватися для забезпечення відкритості освітнього процесу, ступеня її інтеграції в європейську і світову освітні системи, що сприяє об’єктивізації оцінки рівня роботи аграрних коледжів, активному використанню найкращого світового досвіду. Кожен аграрний коледж має бути частиною світової освітянської спільноти.
9. Розширення взаємодії аграрних коледжів та ВНЗ через мережеве співробітництво має забезпечувати підвищення якості й доступності освітніх програм та ресурсів за рахунок залучення і використання у мережі кадрових, матеріально-технічних, інформаційних, навчально-методичних та інших ресурсів, які недоступні в інших умовах.
10. Реалізація сучасних технологій обміну досвідом між педагогічними працівниками аграрних коледжів має сприяти поширенню досвіду РОН дисциплін комп’ютерного циклу через організацію і проведення спільних круглих столів, семінарів-аукціонів, вебінарів, форумів, конференцій, Інтернет-конференцій, тренінгів, майстер-класів тощо.
11. Подальше вдосконалення дидактичних основ РОН дисциплін комп’ютерного циклу має здійснюватися постійно, оскільки варто враховувати усе нове, що створюється людством у галузі ІКТ та педагогічної практики. РОН дисциплін комп’ютерного циклу – це вектор у розвитку неперервної освіти, smart-освіти та лін-освіти.
12. Оновлення змісту, форм, методів, засобів, педагогічних технологій РОН дисциплін комп’ютерного циклу має здійснюватися з урахуванням вітчизняних стандартів освітньої діяльності, міжнародної інтеграції та інтеграції системи освіти України у Європейській освітній простір за умови збереження і розвитку досягнень та прогресивних традицій української вищої школи.  
13. Створення оптимальних умов для втілення через РОН парадигми "освіта упродовж усього життя" (Lifelong learning) має стати підґрунтям для майбутнього професійного самовдосконалення та самореалізації кожного студента, який працюватиме на благо України.
14. "Коледж – це я". Поняття "аграрний коледж" не повинно асоціюватися з приміщенням, це перш за все стиль викладання, спосіб організації нової освітньої реальності – індивідуальної освітньої програми. Будь-який аграрний коледж має створити всі можливі передумови для того, щоб кожен студент мав підстави сказати: "Коледж – це я").  
Очікувані результати
Реалізація РОН дисциплін комп’ютерного циклу забезпечить:
­ Якісно новий рівень організації навчально-виховного процесу в аграрних коледжах у цілому;  
­ Високий рівень сформованості самостійної пізнавальної діяльності у студентів;
­ Чітка орієнтація студентів на самостійне здобування знань;
­ Чітка орієнтація студентів на освіту упродовж усього життя;
­ Підвищення якості навчання дисциплін комп’ютерного циклу (підвищення середнього балу успішності, якісного показника та абсолютної успішності студентів);
­ Підвищення ефективності процесу РОН за умови використання засобів, методів, форм та педагогічних технологій РОН;
­ Формування спільного відкритого навчального середовища аграрних коледжів;
­ Співпрацю з іншими навчальними закладами та дисемінацію педагогічного досвіду РОН;
­ Мережеве співробітництво аграрних коледжів та ВНЗ.

Список використаних джерел

1. Кононец Н. В. Педагогічні інновації вищої школи: ресурсно-орієнтоване навчання / Наталія Кононец // Педагогічні науки : зб. наук. праць. – Полтава, 2012.– Вип. 54.– С. 76–80.
2. Кононец Н. В. Поняття ресурсно-орієнтованого навчання у зарубіжній педагогічній практиці / Наталія Кононец // Наукові записки. – Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2015. – Вип. 140. – С. 68–73.
3. Кононец Н. В. Проблемы освоения ресурсно-ориентированного обучения студентов в аграрных колледжах и пути их разрешения / Кононец Наталия Васильевна // Оралдын Гылым Жаршысы. – Уральск, 2013. – №7(55). – С. 5–15.
4. Кононец Н. В. Ресурсно-ориентированное обучение студентов – шаг к непрерывному образованию / Кононец Н. В. // Материалы науч.-практ. конф. [“Возрасты образования: социальное и личностное измерения”], (Москва, 23 октября 2013 г.) / Московский гос. ун-т имени М. В. Ломоносова. – Москва, 2013. – С. 27–29.
5. Кононец Н. В. Ресурсно-орієнтоване навчання – крок до якісної освіти в аграрному коледжі / Н. В. Кононец // Збірник матеріалів ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. [“Людина, природа, техніка у ХХІ столітті”], (Полтава, 21-22 листопада 2013 р.) / Полтавська державна аграрна академія. – Полтава, 2013. –С. 71–74.