Соснова Мирослава Андріївна РЕСУРСНО-ОРІЄНТОВАНЕ НАВЧАННЯ ЯК СКЛАДОВА СОМОСВІТИ ПРОТЯГОМ ЖИТТЯ

автор **Admin** Ср Лют 24, 2016 7:22 am

Мирослава Андріївна Соснова,
вчитель української мови та літератури комунального закладу «Середньої загальноосвітньої школи № 44 м. Дніпродзержинська», аспірантка кафедри фізичної і психолого-фізіологічної підготовки Кіровоградської льотної академії Національного авіаційного університету, Mirochka_91@mail.ru

РЕСУРСНО-ОРІЄНТОВАНЕ НАВЧАННЯ ЯК СКЛАДОВА СОМОСВІТИ ПРОТЯГОМ ЖИТТЯ

Соціальні тенденції розвитку країни в контексті її інноваційної політики призвели до необхідності розгортання інноваційної діяльності в освітній практиці, яка характеризується пошуком нових чи вдосконалених концепцій, принципів, підходів в освіті, змісті та формах її реалізації; орієнтацією на індивідуалізацію навчання, на навчання протягом усього життя.
Проблеми педагогічних інновацій у вищій школі досліджували у своїх працях В. М. Вакуленко, І. М. Дичківська, І. А. Зязюн, О. А. Леонтьєва, Т. О. Олійник, В. Ф. Паламарчук, О. В. Попова. Г. К. Селевко, В. І. Уруський.
Для досягнення в процесі навчання бажаного рівня студента викладач має організувати цілеспрямовану роботу. На основі теоретичних пошуків у сфері розвивального навчання виникла нова методика, призначена для розвитку найважливішої характеристики людини – інтелекту. Суть концепції полягає у творенні умов, коли розвиток особистості перетворюється на головне завдання як для викладача, так і для самого студента. Ця технологія сприяє розвитку мислення і пізнавальної діяльності, що дозволяє студенту самому вирішити проблему. Важлива умова – наявність бази знань із поставленої проблеми [2].
Формування міцних базових знань – одна з найважливіших складових навчального процесу. Тому при організації процесу розвитку технічного мислення ми виділяємо етап формування базових знань – теоретичних, які студент отримує на лекціях.
Інформатизація суспільства – це перспективний шлях до економічного, соціального та освітнього розвитку. Інформатизація освіти спрямовується на формування та розвиток інтелектуального потенціалу нації, удосконалення форм і змісту навчального процесу, впровадження комп’ютерних методів навчання та комп’ютерного тестування, що надає можливість вирішувати проблеми освіти на вищому рівні з урахуванням світових вимог [1].
Одним з основних завдань на всіх етапах неперервної освіти є пошук та реалізація оптимальних шляхів розвитку особистості, готовності до самоактуалізації, активної соціальної позиції та багаторічного трудового життя. У системі освіти спостерігається прагнення формувати такі знання, вміння та навички, що дадуть змогу випускникові:
 адаптуватися у швидкоплинних життєвих умовах, самостійно здобувати необхідні нові знання, застосовувати їх на практиці;
 критично ставитися до реалій життя, передбачати перешкоди та шукати раціональні шляхи для їх подолання, використовуючи при цьому сучасні технології та засоби, усвідомлювати сферу застосування набутих знань, креативно мислити та створювати нове;
 вміти шукати необхідний матеріал для розв’язування певних ситуативних задач, аналізувати його, висувати гіпотези, робити узагальнення, зіставлення, встановлювати закономірності, формулювати висновки та підкріплювати їх аргументами;
 спілкуватися з різними соціальними групами, уміти працювати в колективі;
 займатися самоосвітою та самовдосконаленням протягом усього життя [4].
Отже, сучасними світовими тенденціями розвитку інформатизації освіти є:
 створення єдиного освітнього простору;
 активне запровадження нових засобів та методів навчання, що орієнтовані на використання інформаційних технологій;
 синтез засобів та методів традиційного та комп’ютерного навчання;
 створення системи випереджаючої освіти.
 виникнення нового напряму діяльності викладача – розробка інформаційних технологій навчання та програмно-методичних комплексів; зміна змісту діяльності викладача: з «репродуктора» знань до розробника нової технології (що з одного боку, підвищує його творчу активність, а з іншого – потребує високого рівня технологічної та методичної підготовки).
 формування системи безперервного навчання як універсальної форми діяльності, що спрямована на постійний розвиток особистості протягом всього життя.
Використання комп’ютерних навчальних програм дозволяє студентам краще засвоїти клінічні прояви проблеми, яка розглядається на практичному занятті, а також зменшує залежність від «тематики» стаціонару. Скорочується час «додаткових коментарів», а пацієнт звільняється від ролі «тематичного макету», що у свою чергу значно поліпшує емоційне забарвлення спілкування [5].
Основними інформаційно-комунікаційними технологіями (ІКТ) для підтримки професійної діяльності вчителя-мовника є готові програмні засоби (електронні підручники, енциклопедії, посібники, словники тощо); програми MS Office (Word, PowerPoint, Microsoft Publisher, Excel); Інтернет-ресурси; соціальні сервіси Інтернету; програмно-апаратний комплекс «Інтерактивна дошка» [6]. Розглянемо їх детальніше.
Особливу увагу слід приділити освітнім інформаційним ресурсам Інтернету: веб-сайти, присвячені окремим сферам освіти, конкретній предметній галузі; веб-сайти – інформаційні представництва навчальних закладів, освітніх організацій, видавництв, виробників комп’ютерних засобів навчання
Мультимедійний супровід заняття може досягти максимального навчального ефекту, якщо він постане осмисленим цілісним продуктом, а не випадковим набором слайдів. Певний перелік усної, наочної, текстової інформації перетворює слайд у навчальний епізод (НЕ). Розробник повинен прагнути перетворити кожний з епізодів на самостійну дидактичну одиницю.
Кількість слайдів повинна приблизно відповідати кількості запланованих навчальних епізодів. Кожен з епізодів повинен перетворитись на самостійну дидактичну одиницю. Дидактична одиниця складається з одного або декількох фреймів. Фрейм у мультимедійному супроводі – мінімальний опис явища, факту, об’єкта, при видаленні з будь-якої складової частини [4].
Метою навчання за допомогою фреймового підходу є здатність студента швидко знаходити відповідні для даної ситуації фрейми в пам’яті. Фреймовий підхід дозволяє встановити оптимальне поєднання теоретичного навчання та практичних навичок [5].
Tаким чином, поєднання традиційних методів навчання з інноваційними є необхідними для сучасного студента-медика. Сучасні технології мають допомогти як викладачеві, так і студенту, проте замінити наставника неможливо, оскільки лише у процесі живого спілкування здійснюється раціональне використання часу, правильне планування, оптимальне засвоєння та повний контроль.
Проаналізувавши характерні риси ресурсно-орієнтованого навчання, які відрізняють його від традиційного можна зробити висновок:
1. Можливість навчатися в зручний для студента час, у зручному місці й темпі, використовуючи доступні інформаційні ресурси.
2. Можливість комплексного використання різноманітних інноваційних технологій навчання: презентації, фреймові структури, використання методів проекту, евристичних питань, ігрових методів; технологій веб-квестів тощо.
3. Можливість із переліку незалежних освітніх ресурсів самостійно формувати план навчання, який орієнтується на особистість студента, та можливість працювати за індивідуальною траєкторією.
Отже, у контексті ресурсно-орієнтованого навчання викладач, визначаючи студентам тему для самостійного опрацювання, одночасно орієнтує на використання інформаційних ресурсів, на паперових (підручники, посібники, наукові журнали, збірники), та електронних носіях. Навчання впродовж життя – це самоорганізація, самоосвіта, саморозвиток.
Список використаних джерел
1. Воробцова В.В. Використання інформаційних технологій навчання на уроках української мови і літератури // Використання ІКТ у процесі вивчення української мови і літератури: наук.-метод. посіб./ За ред О.В.Чубарук. ― Біла Церква, 2007. ― С.19-24.
2. Кононец Н. В. Педагогічні інновації вищої школи: ресурсно-орієнтоване навчання / Наталія Кононец // Педагогічні науки : зб. наук. праць. – Полтава, 2012. – Вип. 54. – С. 76–80.
3. Минский М. Фреймы для представления знаний: Пер. с англ. – М.: Энергия, 1979. – 151 с.
4. Михайлева Е.Г. Непрерывное образование как фактор развития интеллектуального потен- циала украинского общества [Текст]: Монография / Е.Г. Михайлева; Нар. укр. акад. – Х.: Изд-во НУА, 2005. – 141 с.
5. Соснова М. А. Особливості вивчення української мови у професійному мовленні за допомогою інтерактивної дошки SMART / М.А. Соснова / Дидактика Яна Амоса Коменського як універсальне мистецтво надання та здобуття освіти: матеріали Третьої Міжнар. Інтернет-конф., м. Умань, 28 листопада 2014 р. // FOLIA COMENIANA: вісник Польсько-української науково-дослідної лабораторії дидактики імені Я. А. Коменського / гол. ред. Муковіз О.П.– Умань: ФОП Жовтий О.О., 2014. – С. 83-85.
6. Соснова М. А. Інформаційно-комунікаційні технології як складова сучасного інтерактивного навчання / М.А. Соснова / Вища освіта України. – Том 2. – Серія: Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології. – Київ-Кіровоград, 2014. – С. 93-97