Гурська Лариса Леонідівна ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ У ВНЗ

автор **Admin** Вт Лют 23, 2016 12:01 pm

Лариса Леонідівна Гурська
викладач вищої категорії, викладач економічних дисциплін, Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України «Ірпінський економічний коледж»,
gurskayalarisa@ukr.net

ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ У ВНЗ

У зв’язку з переходом на компетентнісну основу в підготовці майбутніх фахівців виникає потреба у зміні традиційних технологій, форм і методів проведення навчальних занять. Накопичення знань у їх традиційному розумінні втрачає своє значення як мета навчально-виховного процесу. Роль сучасного викладача не в тому, щоб ясніше, зрозуміліше, ніж у підручнику, повідомити студенту інформацію, а в тому, щоб поставити мету навчання, організувати пізнавальну діяльність, у якій головним суб’єктом у системі «викладач-студент» стає саме студент. Навчання має бути спрямоване не тільки і не стільки на засвоєння готових теоретичних знань, а на можливість продукування нових знань, на розвиток креативності, гнучкості мислення, на моделювання нових способів діяльності.
Це і зумовлює необхідність розробки і використання інноваційних технологій навчання в підготовці компетентних фахівців, що дозволить уникнути наслідків наявної суперечності між теоретичною підготовкою й ефективністю практичної роботи фахівців.
Використання інтерактивних технологій навчання у вищих навчальних закладах представлені в роботах В. П. Беспалько, В. І. Євдокимова, М. В. Кларіна, А. К Колеченко, Е. Н. Пєхоти, Г. К. Селевко, В. В. Серікова, С. А. Сисоєвої, І. С. Якиманскої; теоретичні й практичні аспекти в наукових працях Е. Н. Пєхоти, Є. І. Пометун, Л. В. Пироженко, А. Панченкова, Т. Ремех, О. Саган, О. Стребной та інших вітчизняних і зарубіжних учених.
У зв’язку із входженням освіти України до Болонського процесу відбувається її модернізація. Ключовими питаннями цього процесу стало впровадження кредитно-модульної системи навчання, використання інформа- ційно-комунікаційних технологій та Інтернет, робиться акцент на самостійній роботі студентів, інноваційній діяльності викладацького складу ВНЗ. Модульне навчання передбачає таку організаційну технологію, при якій викладачі і студенти працюють зі змістом навчальної дисципліни, яка подається у вигляді модулів. Кожен модуль є завершеним і відносно самостійним. Сукупність таких модулів складає єдине ціле при розкритті навчальної теми або всієї навчальної дисципліни. Модульне навчання дозволяє надати динамічності органцізаційній технології процесу, оперативності реагування на нові несподівані ситуації. У студентів формується нова позиція діяльного, а не вербального навчання [2, с. 84].
У сучасних умовах вузівського навчання все вагомішу роль відіграє програмоване навчання, при якому передача змісту навчального матеріалу здійснюється невеликими, логічно завершеними частинами. Навчальну інформацію студенти отримують не від викладача, а з програмованого посібника або з дісплею комп’ютера. Основна мета програмованого навчання – удосконалення управління навчальним процесом. Застосування цього виду навчання забезпечує контроль за кожним кроком просування студента на шляху пізнання.
Особливостями програмованого навчання є:
- навчальний матеріал поділено на окремі частини;
- навчальний процес передбачає послідовні кроки, які містять формування знання і мислительні дії для їх засвоєння;
- кожний крок завершується контролем (запитання, завдання);
- при правильному виконанні контрольних завдань студент одержує нову дозу матеріалу і виконує наступний крок навчання;
- за умови неправильної відповіді студент отримує допомогу і додаткові пояснення;
- кожен студент працює самостійно і оволодіває навчальним матеріалом в індивідуальному темпі;
- результати виконання контрольних робіт фіксуються, вони стають відомими для студентів і викладачів.
Управління цією системою здійснюється за допомогою посилання команд від викладача (компютера, інших технічних засобів) до студента й отримання зворотного зв’язку, тобто інформації про перебіг навчання – від викладача (оцінка) і студента (самооцінка) [4].
Проблемне навчання – один з типів розвиваючого навчання, істотною відмінністю якого є зближення психологією навчання. Проблемне навчання найповніше відповідає завданням творчого мислення студентів. Суть проблемного навчання полягає в пошуковій діяльності студентів, яка починається з постановки питань, розв’язання проблем і проблемних завдань, закладених у навчальних програмах і підручниках, у проблемному викладі і поясненні знань викладачем, у різноманітній самостійній роботі студентів. Головна мета проблемного навчання – розвиток професійного проблемного мислення. Важливо, щоб задача чи питання, що мають проблемний характер, викликали у студентів професійну або пізнавальну зацікавленість, щоб вони усвідомили для себе необхідність вирішення проблеми. Тpaдиційнa педaгoгічнa стpaтегія – від знaнь дo пpoблеми – не дaє студенту уміння і нaвичoк сaмoстійнoгo нaукoвoгo пoшуку, oскільки вoнa пеpедбaчaє зaсвoєння гoтoвих pезультaтів. Кoли нaвчaльне зaвдaння викoнaне, тo мoжнa ствеpджувaти: студент виявив пpoдуктивну aктивність, oвoлoдів нoвими знaннями, спoсoбaми дій. Вapтo зaзнaчити, щo кoли б нaш «уявний» студент не вoлoдів би відпoвідними знaннями, тo він би не тільки не зміг пpийняти бoдaй пеpшу гіпoтезу, a нaвіть усвідoмити пpoблему. З іншoгo бoку – пpи глибoкoму вoлoдінні теоретичними знaннями тa практичними вміннями зaвдaння для ньoгo не буде пpoблемним – немaє джеpелa виникнення пpoблемнoї ситуaції.
Викopистaння пpoблемнoгo метoду в пpoцесі вивчення фахових дисциплін дoзвoляє студенту:
- фopмувaти влaсну думку, вислoвлювaти й apгументувaти її;
- вчитися чути і слухaти інших, пoвaжaти думку співpoзмoвникa;
- збaгaчувaти свій сoціaльний дoсвід шляхoм пеpеживaння ситуaцій;
- пpoдуктивнo зaсвoювaти нaвчaльний мaтеpіaл, aктивнo і твopчo пpaцювaти, пpoявляти свoю індивідуaльність;
- уміти виpішувaти кoнфлікти в суспільнo-пoлітичній сфеpі;
- aнaлізувaти фaкти й інфopмaцію;
- твopчo пpиймaти тa pеaлізoвувaти pішення;
- сaмoстійнo мислити і знaхoдити пpaвильне pішення;
- виступaти в poлі дoслідникa свoєї діяльності [1, с. 142].
Перелічені види навчання відповідають вимогам сучасності, оскільки переносять акценти із пасивного засвоєння знань студентами на їх здобування, а викладачам дають можливість використовувати широку шкалу оцінювання знань. Проте, проблемний шлях одержання знань вимагає великих витрат часу, і тому не можна говорити про суцільний перехід на проблемне, модульне або програмоване навчання. У навчанні завжди будуть потрібні і тренувальні задачі, і завдання, що вимагають відтворення знань, які сприяють запам’ятовуванню необхідного та ін. Залежно від професійних знань та досвіду викладач застосовує як традиційну, так і нестандартні технології навчання, основна мета яких полягає в забезпеченні активного ставлення студентів до оволодіння знаннями, інтенсивного розвитку їх самостійної пізнавальної діяльності та індивідуальних творчих здібностей [3, с. 34].
Застосування інтерактивних технологій навчання в навчальному процесі вищого навчального закладу дозволить розвивати основи нестандартного мислення студентів, відхилитися від стереотипності у мисленні, розвиває уяву, навички комунікативного спілкування, інтелектуальну, емоційну, мотиваційну та інші сфери.
Список використаних джерел
1. Кропельницька С.О. Методи активного навчання у підготовці фахівця. [текст]: навч. посіб./ С.О. Кропельницька, І.В. Перевозова – К.: «Центр учбової літератури», 2014. – 222 с.
2. Нaйдьoнoв І М. Виклaдaння фінaнсoвo-екoнoмічних дисциплін: метoдикa, технoлoгія, упpaвління [текст]: нaвч. пoсіб. / І.М. Нaйдьoнoв – К.: «Центp учбoвoї літеpaтуpи», 2014. — 432 с.
3. Пометун О. І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання : Наук.-метод. посібн. / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко. – К. : Видавництво А.С.К., 2004. – 192 с.
4. Застосування педагогічних інформаційних технологій у навчальному процесі вищої школи / Андрій Анатолійович Каленський [Електронний ресурс] Режим доступу: http://elibrary.nubip.edu.ua/9960/1/Kalensky.pdf (монографія)