Кислюк В.П. ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ. СУЧАСНІ АСПЕКТИ СТВОРЕННЯ СИМУЛЯЦІЙНИХ ЦЕНТРІВ

автор **Admin** Ср Лют 24, 2016 9:27 am

В.П. Кислюк
старший викладач акушерства і гінекології, голова циклової комісії професійної та практичної підготовки ( акушерства та гінекології і вузьких дисциплін) Ківерцівський медичний коледж м. Ківерці.

ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ. СУЧАСНІ АСПЕКТИ СТВОРЕННЯ СИМУЛЯЦІЙНИХ ЦЕНТРІВ

Інтерактивні методи навчання на сьогодні є актуальним способом роботи викладача в аудиторії, в будь-якому освітньому закладі. Інтерактивні методи навчання, на відміну від традиційних, базуються на активній взаємодії учасників навчального процесу, при цьому основна вага надається взаємодії студентів між собою. Такий підхід дозволяє активізувати навчальний процес, зробити його більш цікавим та менш втомлюваним для учасників.
Основна частина.
 Основна характеристика “Інтерактива”:
 Це спеціальна форма пізнавальної діяльності;
 Навчальний процес організовано так, що практично всі студенти заохочені до процесу пізнання, вони мають можливості розуміти і рефлектувати з приводу того, що вони знають і думають;
 Має бути атмосфера доброзичливості, взаємопідтримки – форма кооперації та співпраці;
 На занятті організується індивідуальна, парна, групова робота;
 Застосовуються дослідницькі процеси, ділові гри, робота з ситуаційними задачами, різними джерелами інформації, використовуються науково-пошукові роботи студентів.
Задачі, які можна розв’язати одночасно:
- розвиток комунікативних умінь і навичок;
- емоційний контакт між студентами;
- вчитесь працювати у команді, прислухатись до думки свого колеги;
- знімає нервове навантаження студентів, дає можливість змінювати форми їх діяльності, переключати увагу на вузлові питання теми.
Інтерактивні методи захоплюють студентів, пробуджують в них інтерес та мотивацію, навчають самостійному мисленню та діям.
Суть інтерактивного навчання.
Інтерактивне навчання — це діалогове навчання, яке заперечує домінування як одного виступаючого, так і однієї думки над іншою.
Інтерактивне навчання має на меті:
 створення умов для залучення всіх студентів до процесу пізнання;
 надання можливості кожному студенту розуміти і рефлексувати з приводу того, що він знає і думає;
 вироблення життєвих цінностей;
 створення атмосфери співпраці, взаємодії;
 розвиток комунікативних якостей і здібностей;
 створення комфортних умов навчання, які б викликали у кожного студента відчуття своєї успішності, інтелектуальної спроможності, захищеності, неповторності, значущості.
Інтерактивне навчання передбачає:
 моделювання життєвих ситуацій;
 вирішення творчих завдань;
 спільне розв'язання проблем тощо.
В ході діалогового навчання студенти вчаться критично мислити, розв’язувати складні проблеми на підставі аналізу обставин і відповідної інформації, приймати продумані рішення, приймати участь у дискусіях, спілкуватися з іншими людьми. Для цього на заняттях організовується індивідуальна, парна і групова роботи, застосовуються дослідницькі проекти, рольові ігри, йде робота з документацією різними джерелами інформації.
Дотримання порядку застосування активних методик дозволить спланувати своє заняття більш ефективним, цікавим для студентів.
Використання інноваційних педагогічних технологій необхідно для комплексного засвоєння навчального матеріалу, формування мислення, розвитку навичок самостійного розв’язання практичних завдань. Це сприятиме розвитку здібностей студентів, умінню адаптуватися до нових завдань, розкриттю їх творчого й духовного потенціалу, активізації процесів самопізнання й самоствердження, які є обов’язковими умовами успішної практичної діяльності. Ефективність застосування інтерактивних методів навчання пояснюється й можливістю реалізації індивідуального підходу в процесі формування професійної компетентності майбутніх фахівців.
На сучасному рівні підготовки майбутніх медичних працівників є впровадження високотехнологічних інноваційних методів навчання якими є стимуляційні лабораторії.
Для України такі симуляційні тренінгові центри – це нова високотехнологічна методика навчання медперсоналу. Вона полягає в тому, щоб спеціалісти відпрацьовували практичні навички надання медичної допомоги на манекенах. Обладнання для симуляційних центрів - це манекени матері, яка народжує дитину, та новонародженого, який імітує різні небезпечні стани. Симулятори комп’ютеризовані і дозволяють програмувати потрібні сценарії поведінки у типових проблемних ситуаціях, до яких мають бути готовими медики. За кордоном симуляційні центри (лабораторії) існують давно і в різному вигляді. Манекени, які приєднуються до комп’ютера і якими можна керувати дистанційно, — розробки останніх років. На Заході зараз симуляція розглядається вже не тільки з точки зору відпрацювання практичних навичок — величезну роль відіграє робота в команді і відпрацювання комунікацій між її членами, тобто під час симуляції відпрацьовуються до автоматизму не лише всі рухи та маніпуляції, але й взаємодія в команді. Дуже актуально сьогодні вводити в процес симуляції людей, які зображують родичів пацієнтів. Якщо мова йде про пологи, це найчастіше «тато», який присутній на партнерських пологах. Вже кілька років йде мова про безперервне навчання медиків і про те, що велику роль має практичне відпрацювання навичок, командна робота і комунікації.
У країнах Європи навчання у симуляційних центрах є важливою складовою у професійній підготовці медичних працівників.
В Україні існує три симуляційних центри: у Волинському обласному дитячому територіальному медичному об’єднанні (м. Луцьк), у Вінницькій обласній клінічній лікарні ім. М.І. Пирогова та в Івано-Франківському обласному перинатальному центрі. Для України такі симуляційні тренінгові центри – це нова високотехнологічна методика навчання медперсоналу. Манекени і симуляція — відмінний спосіб впровадити в практику таке навчання. Симуляція відбувається відповідно до клінічного сценарію.
Список використаних джерел
1. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології.- К.: Академвидав,2004.
2. Інтерактивні методи навчання : навч. посібник / (П. Шевчук, П.Фенрих). – Щецін : WSAP, 2005. – С. 7 – 23
3. Караяни А.Г. Активне методы социально-психологического обучения А.Г.Караяни. – М. : [Без изд.], 2003. – С. 2 – 10.
4. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання : науково-методичний посібник / О.І. Пометун, А.В. Пироженко ; ред. О.І. Пометун. – К. : А.С.К., 2004. – С. 8 – 24
5. Технології навчання дорослих / [упор. О. Главник, Г. Бевз]. – К. : Главник, 2006. – С. 4 – 7, 106 – 111
6. С.І. Осипенко, А. В. Іванов організація функціонального навчання у мережі навчально-методичних центрів цивільного захисту та безпеки життєдіяльності. Київ – 2007.
7. Придатко О.В., Ренкас А.Г. Дослідження ефективності та аспекти впровадження інтерактивних засобів навчання в організацію навчального процесу ЛДУБЖД. Збірник наукових праць Львівського державного університету безпеки життєдіяльності. Львів – 2010.