Старова Яна Валеріївна СУРЖИК – МОВНА ПРОБЛЕМА УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ

автор **Admin** Ср Лют 24, 2016 8:48 am

Яна Валеріївна Старова
студентка геолого-екологічного факультету, ДВНЗ «Криворізький національний університет», jana.starova@yandex.ua

СУРЖИК – МОВНА ПРОБЛЕМА УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ

Мова – це не тільки засіб спілкування, це також спосіб сприймати світ та відтворювати його в свідомості людини. Різне суспільство сприймає світ по-різному, тому кожна мова має свої особливості, що робить її оригінальною й неповторною. Історичне життя народу, сама сутність людського існування зосереджується, насамперед, у мові [1].
Після здобуття Україною своєї незалежності, українська мова повинна була посісти своє відповідне місце. Але під впливом минулих утисків та заборон це не відбулося належним чином. Наприклад, одним із таких документів став Валуєвський циркуляр (1863 року), суттю якого було призупинення видання книг українською мовою. Підґрунтям для цього було підозріння влади в зростанні сепаратистських, пропольських та антицарських настроїв. Наступним більш жорстким документом, що забороняв українську мову став Емський указ (1876 року), який був спрямований на витіснення мови з побуту та культурної сфери суспільства.
Як бачимо, стан теперішньої української мови зумовлений тяжким історичним минулим. Так як українське населення змушували говорити російською мовою, штучно звужувалися сфери застосування української мови впродовж тривалого часу, то спричинило зменшення кількості людей, які вважали українську мову рідною. Загалом політика русифікації здійснювалася через сільське населення. Люди, які до цього розмовляли українською мовою, тепер змушені були додати до свого словникового запасу ще безліч російських слів. Люди місцевої сільської знаті, які мали контактувати з населенням міста, стикаючись з російськомовним населенням, і через слабкість мовного імунітету, починали змішувати мови. Тому, повертаючись у «своє» середовище, вони не могли повернутися до тієї мови, якою говорили раніше. І тому цей факт призвів до утворення суржику.
З наукового погляду, суржик – це елементи двох або кількох мов, об'єднані штучно, без дотримання норм літературної мови [3]. У нашому випадку це об’єднання української та російської мов. Суржик не є повноцінною мовою, так як він не має культурного кореня та зв’язків з історією , він є сумішшю мов, у яких стерлася межа. Наслідком цього може стати втрата мови й культури як унікального та неповторного феномену.
Людині, яка говорить суржиком, дуже складно позбутися російських слів у своїй мові. Це можливо, але передбачає повністю змінити себе та свій мовний світ. Нині люди середнього та старшого покоління в селах і малих містечках (а також залежно від області) уважають суржик за основну мову, якою користуються в повсякденному житті, і тому вони будуть чинити опір будь-яким нападам на нього. Молоде покоління користується суржиком в мережі Інтернет і не розуміє, що цей феномен «калічить і спотворює» національну мову. Відмовитися від суржику на користь російської мови не дозволяє одним – національна гідність, іншим — мовна лінь. А перейти на літературну чи розмовну українську мову перешкоджає кілька причин. По-перше, невиробленість рідного розмовно-ужиткового варіанта української мови. По-друге, щоб позбутися російського мовного елемента, суржикомовна людина мусить змінити свій звичний мовний світ та увійти в інший мовний світ, – а це культурний шок [2].
Отже, можна зробити висновок, що суржик – це штучно створена мова, якої позбутися можна, але досить важко. Важко тому, що, знаходячись в суржикомовному суспільстві, людина, яка намагається позбутися «мови-паразита», мимоволі буде вживати її. Щоб досягти цієї мети, потрібно повністю змінити коло спілкування, на що здатен не кожен. Тому суржик цілком має право називатися мовною проблемою суспільства, що охоплює більшу частину України. Він проникає в мову нації як «паразит», який «руйнує з середини» її унікальність та неповторність. Але найжахливіше те, що в свідомості українців він сприймається за нормальне явище.
Список використаних джерел
1. Пустоварова О.О. Проблема суржика в усному українському мовленні / Пустоварова О.О. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/13.DNI_2007/Philologia/21054.doc.htm.
2. Ставицька. Л.О. Кровозмісне дитя двомовності / Л.О. Ставицька // Критика. – 2001. – №10.
3. https://uk.wikipedia.org/wiki / Суржик