Рівна Світлана Анатоліївна РОБОЧИЙ ЗОШИТ ДЛЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ З ХІМІЇ ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

автор **Admin** Ср Лют 24, 2016 8:41 am

Світлана Анатоліївна Рівна
викладач хімічних дисциплін, спеціаліст вищої категорії ,
Технологічний коледж Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету, iltchenkosvetlana@gmail.com

РОБОЧИЙ ЗОШИТ ДЛЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ З ХІМІЇ ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Сучасні психолого-педагогічні та методологічні підходи до навчального процесу спонукають викладачів хімічних дисциплін до пошуку нових методів навчання, які б сприяли цілісному, осмисленому і глибокому розумінню хімічних знань. Актуальною лишається проблема забезпечення студентів ефективними засобами навчання. У педагогічній літературі не існує універсальних, для всіх навчальних закладів, чітких методик або вказівок щодо підвищення ефективності навчального процесу. Їх вибір залежить від умов, за яких він відбувається, рівня шкільної підготовки, активності студентів даного навчального закладу та багатьох інших факторів. Одним із актуальних шляхів досягнення зазначеного являється проектування дидактичних засобів навчання, серед яких і зошити з друкованою основою.
Проблему розробки та використання робочих зошитів з друкованою основою у навчальному процесі досліджували А.М. Лікарчук («Технологія створення та використання зошитів з друкованою основою»), Л.І. Нечволод («Педагогічні умови використання робочих зошитів з друкованою основою в процесі індивідуалізації навчання школярів»), О.А. Журін («О рабочих тетрадях по химии на печатной основе»).
Аналіз досвіду використання робочих зошитів свідчить, що в навчальній практиці їх розрізняють за призначенням. У навчальному процесі ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації використовують окремо робочі зошити для лекційних занять, зошити для практичних та лабораторних робіт, самостійної роботи, контрольних робіт, а також багатофункціональні зошити (робочі зошити для всіх видів робіт) [3].
Доведено, що застосування робочих зошитів у навчальному процесі
покращує якість навчання, підвищує його ефективність, сприяє реалізації «перспективних» методів навчання , проте теоретичне обґрунтування структури робочих зошитів для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації та дидактичні умови їх використання розроблені недостатньо. Поряд з цим виникає протиріччя між виходом з друку все зростаючої кількості робочих зошитів і реальним впровадженням їх у масову педагогічну практику.
Враховуючи те, що хімія наука експериментальна, хочеться більше уваги приділити аналізу робочих зошитів з друкованою основою для лабораторних робіт.
Робочі зошити для лабораторних робіт з друкованою основою - це засоби навчання, що містять завдання для безпосереднього проведення студентами експериментальних досліджень з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень, набуття практичних навичок роботи з устаткуванням, обладнанням, з метою поліпшення засвоєння, повторення, узагальнення, систематизації та перевірки знань з хімії [2].
На практиці при використанні таких зошитів викладачі часто стикаються із низкою проблем, серед яких: невідповідність тем лабораторних робіт навчальній програмі та відсутність їх зв'язку зі змістом професійної підготовки, не адаптованість до рівня хімічних знань студентів, відсутність відповідного обладнання і хімічних реактивів. У такій ситуації залишається або відмовитися від використання у навчальному процесі робочих зошитів з друкованою основою або зайнятися їх проектуванням.
Викладачу, з метою забезпечення ефективної організації лабораторних занять, рекомендується до кожної лабораторної роботи розробляти інструкцію. Студентам після виконання роботи необхідно скласти звіт. При конструюванні робочого зошита для лабораторних робіт логічним буде поєднання цих двох навчальних документів. Тому структура робочого зошита для лабораторних робіт органічно включає структуру названих документів, а саме:
 правила техніки безпеки під час виконання роботи;
 тему та мету лабораторної роботи;
 перелік реактивів та обладнання;
 літературу;
 стислі теоретичні положення;
 зміст і послідовність виконання дослідів;
 результати дослідження;
 висновки;
 контрольні запитання.
Хімічний експеримент являє собою систему, в якій діє принцип поступового підвищення самостійності студентів: від демонстрації явищ через проведення фронтальних лабораторних дослідів під керівництвом викладача до самостійної роботи під час виконання лабораторних робіт і розв’язування експериментальних задач. Виконання будь-якого хімічного експерименту потребує від студента навичок роботи з лабораторним обладнанням та володіння технікою експерименту. Це стає особливо актуальним у зв’язку із зростаючим відривом шкільної підготовленості учнів з хімії від реальних вимог вищих навчальних закладів. Такі недоліки шкільних знань як поверхневе засвоєння учнями основних понять, законів хімії; відсутність осмисленого розуміння генетичних зв’язків, будови речовин; невміння пояснювати, узагальнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, виділяти головне, здійснювати перенесення знань, передбачати можливі хімічні реакції та їх ознаки суттєво впливають на формування практичних умінь і навичок студентів. Тому процес формування експериментальних умінь і навичок доречно поділити на три етапи [1]:
1. Підготовчий, або аналітичний етап.
Студенти ознайомлюються з правилами роботи, осмислюють кожну лабораторну операцію.
2. Синтетичний етап.
Студенти, знаючи певні правила роботи, правильно виконують ті чи інші операції, але роблять це з великим напруженням свідомості. Їхні дії ще не доведено до автоматизму, потребують координації.
3. Заключний етап.
Дії студентів стають автоматичними, робота виконується спокійно.
Необхідно, щоб перехід від одного етапу формування експериментальних умінь і навичок до іншого простежувався у структурі робочого зошита для лабораторних робіт. Вивчення нової теми зазвичай розпочинається лабораторними роботами репродуктивного характеру. Такі роботи містять більш детальний опис реактивів, обладнання, чітко вказують послідовність дій студента. Завершується вивчення теми лабораторною робою проблемного або частково-пошукового характеру, яка вимагає від студента більшої самостійності. Під час виконання роботи йому необхідно скласти план, продумати техніку виконання дослідів та практично виконати експеримент відповідно до складеного плану.
Розроблені за наведеною структурою робочі зошити для лабораторних робіт дозволяють застосовувати різні методи та прийоми навчання для формування практичних вмінь та навичок, створюють сприятливі умови для формування у студентів умінь логічно мислити, аналізувати, робити висновки, обґрунтовувати свої практичні дії, посилюють мотивацію студентів до навчання, позитивно впливають на їхній психологічний стан. Тобто розробка робочих зошитів є цілком сучасним способом ведення навчального процесу, а в організації навчання за зошитами з друкованою основою мають місце невикористані резерви навчання та розумового розвитку студентів.
Застосування зошитів з друкованою основою ефективне для обох суб’єктів навчальної діяльності – викладача та студента. Дає можливість відчутної економії часу, який викладач може використати на перевірку та оцінювання навчальних досягнень студента, а студент – на підготовку до заняття.
Список використаних джерел:
1. Грабовий А.К. Теоретико-методичні засади навчального хімічного експерименту в загальноосвітніх навчальних закладах / Монографія. – Черкаси: ЧНУ ім. Богдана Хмельницького, 2012. – 376 с.
2. Лікарчук А.М. Технологія створення та використання зошитів з друкованою основою (на матеріалі хімії): Автореф. дис. канд. педаг. наук: 13.00.02 / А.М. Лікарчук; Ін-т педагогіки і психології проф. освіти АПН України. – Київ, 2003. – 20 с.
3. Майорова І.Г. Визначення та класифікація робочих зошитів / І.Г. Майорова // Вісник післядипломної освіти. – 2011. – № 4 (17). – С.78-85.