Антонюк Світлана Гнатівна КОМПЛЕКСНЕ ВИВЧЕННЯ ПРИРОДИ. МЕТОД ПРОЕКТУ

Світлана Гнатівна Антонюк
викладач екології та біології, викладач-методист, Брацлавський агроекономічний коледж Вінницького національного аграрного університету, braclav@ukr.net

КОМПЛЕКСНЕ ВИВЧЕННЯ ПРИРОДИ. МЕТОД ПРОЕКТУ

Сьогодні, як ніколи раніше людство стикається з необхідністю змінити своє ставлення до природи і забезпечити відповідне виховання та освіту нових поколінь. Основою  національного та міжнародного розвитку суспільства повинна бути гармонія розвитку людини. Кожен повинен зрозуміти, що тільки в гармонії з природою, можливе його існування на планеті Земля.
Людство прийшло до межі, за якою нові моралі і нові навички, нові підходи, нова система цінностей. Звичайно, їх треба створювати і виховувати з дитинства. З дитинства ми повинні навчитися жити в мирі з природою, її законами і принципами.   Екологічна освіта повинна охоплювати людей будь-якого віку, вона повинна бути першорядним завданням, попереду всіх інших сфер бізнесу. Екологічні знання, як арифметика, необхідні всім незалежно від спеціальності, характеру навчання і роботи. Тому важливою частиною сучасної освіти в останні роки, все частіше є екологічна освіта та виховання.
Основним ядром екологічної освіти є три взаємопов'язані частини:
- знання про екологічні закони, правила, теорії, наукові факти; усвідомлення єдності в системі « природа – людина» ;
- емоційно-естетичне і моральне сприйняття природи,  художні образи її відтворення і відношення до неї людини;
- діяльність в реальних соціально природних ситуаціях і вирішення  екологічних проблем.
Характер досліджень в екології відрізняється від інших видів досліджень рядом особливостей:
1. дослідження в екології частіше за інші є проблемними і мають пошуковий напрямок;
2. високий ступінь достовірності та об'єктивності в екологічному експерименті досягається тільки за допомогою систематичного, всеосяжного дослідження програми, що дозволяє завдяки великому банку даних, робити зважені оцінки, прогнози, правильні висновки;
3. екологічні дослідження об'єднують теоретичні знання  різних дисциплін з екологічною культурою  і практикою.
Саме таку мету ставила я, запроваджуючи довгостроковий проект вивчення загальної екології в одній із груп. Вивчаючи окремі теми студенти не завжди знаходять між ними взаємозв'язок. Курс навчальної дисципліни більше схожий на набір окремих тем, а в головах дітей фрагментів знань.
Тому з першої теми я наголосила на тому, що наше навчання буде комплексним.
Мета :Вивчити природні біогеоценози, навчитися знаходити взаємозв’язки в природних екосистемах, зрозуміти цілісність природних комплексів.
Об’єкт дослідження: природний біоценоз.
Предмет дослідження: природне біорізноманіття біогеоценозу, взаємозв’язки організмів з природним середовищем.
Пояснивши суть проекту , я поділила дітей на бригади. Кожна бригада отримала план вивчення біогеоценозу і отримала початкову консультацію.
План комплексного дослідження геобіоценозу.
І.Вступ.
1.1. Поняття про біоценоз.
1.2. Загальна характеристика біогеоценозів.
ІІ. Дослідження геобіоценозу ( ліс «Марксівська дубина», річка Південний Буг, парк коледжу, лука на околиці Брацлава.)
2.1. Біотична частина:
2.1.1. видове різноманіття ( основні види рослин, тварин, грибів і т.д.);
2.1.2. ярусність наземна і підземна;
2.1.3. співвідношення продуцентів, редуцентів, консументів;
2.2. Абіотична частина:
2.2.1. ґрунти;
2.2.2. водний режим ( водойми, опади..);
2.2.3. температурний режим;
2.2.4. інші фактори.
2.3. Взаємодія біотичної і абіотичної частини.
2.4. Вплив антропогенних факторів.
ІІІ. Висновки. Стан біогеоценозу. Рекомендації.
ІV. Використана література.
Отже, кожна бригада отримує конкретне проблемне завдання. Для вирішення його, необхідний великий об’єм знань. Ці знання діти будуть отримувати поступово , вивчаючи навчальну дисципліну« Основи загальної екології».
Вивчаючи теми навчальної дисципліни студенти поетапно використовують набуті знання для рішення свого завдання. Ступінь розкриття обраної теми досліджень у роботі студентів, методи, за допомогою яких вони розкриватимуть обрану тему вкажуть, наскільки глибоко вони замислилися над існуючими проблемами.
Будь-які досягнення студентів повинні бути оцінені (не завжди у вигляді оцінки, іноді достатньо похвали). Потрібно обов'язково відзначити роботу тих, хто до цього моменту був пасивним слухачем. Тому вважаємо, що протягом роботи над проектом студенти повинні мати змогу отримати декілька оцінок, які б відповідали ступеню участі кожного в роботі.
Безперечно, найвідповідальніша і найважча частина проекту – захист.
Вона виявить результати роботи як студентів., так і викладача.
На рівень дослідження впливає: як студент здатний організувати свою роботу, провести експеримент, прорахувати наперед свої дії, обчислення, змоделювати та спрогнозувати явища і процеси. При виконанні робіт дослідження, студенти повинні розуміти, що важливо не тільки спостерігати, експериментувати, але також встановити суть досліджуваних явищ, проаналізувати результати експерименту і спостереження робити висновки. Для декого цей вид діяльності є перша спроба сили в дослідженнях. Це, звичайно, велика, творча та серйозна робота, в якій формується , наполегливість, характер, відповідальність за результати дослідження, розвиваються навички захисту навколишнього середовища, усвідомлення  самого себе.
Для захисту проекту обираються найрізноманітніші методи: доповіді, розповіді, презентації, малюнки. Але є головна вимога. Бригада повинна представити комплексну схему саме їхнього досліджуваного біогеоценозу.
Оформляється звіт у вигляді папки , до якої додаються схеми , малюнки, презентації. В ході захисту викладач задає, при необхідності, додаткові питання, щоб визначити глибину знань студентів і активність участі кожного учасника в роботі групи.
Отже, практична діяльність по охороні природи є різноманітною і різноплановою. Широко відомі кампанії, акції, місячники, екологічне патрулювання, екологічні табори, шкільні лісництва, екологічні клуби, центри  та інші форми екологічної роботи. Участь в природоохоронній діяльності, знання  фундаментальних законів природи на місцевому та регіональному рівні дозволяє студентам більш розумно робити висновки, пропозиції та рекомендації досліджень, зрозуміти причини екологічних проблем і основні напрямки екологічної політики в регіоні і на державному рівні. Використання активних методів екологічної освіти та дослідницької діяльності, що передбачають прямий контакт з природою, сприяє формуванню сильних екологічних знань студентів і перетворення цих знань в світогляд.

Список використаних джерел

1.Сисоєва С. Особистісно зорієнтовані технології: Метод проектів / Сисоєва С. //Технології навчання.Освіта.—2008.—С.23-56.
2. Тагліна О.В. Метод проектів на уроках біології / Тагліна Олена//посібник.Ранок.—2010.