Ковтун Людмила Анатоліївна РОЛЬ ІНШОМОВНОГО ПРОФЕСІЙНО-ОРІЄНТОВАНОГО ЧИТАННЯ У ФОРМУВАННІ КОМУНІКАТИВНОЇ ТА ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

автор **Admin** Ср Лют 24, 2016 7:25 am

Людмила Анатоліївна Ковтун,
викладач вищої категорії
Горохівський коледж Львівського національного аграрного університету

РОЛЬ ІНШОМОВНОГО ПРОФЕСІЙНО-ОРІЄНТОВАНОГО ЧИТАННЯ У ФОРМУВАННІ КОМУНІКАТИВНОЇ ТА ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

Час ставить все нові завдання перед навчальним закладом з підготовки молодших спеціалістів, які повинні володіти значними знаннями відповідно до свого фаху як на рідній мові, так і на іноземній мові. Перш за все, це зумовлено виходом України на міжнародну арену із стратегічною метою інтегрування до євроатлантичних структур.
Труднощі України в реалізації своєї стратегічної мети пов’язані, в основному, з внутрішніми проблемами, які добре відомі. І вони ускладнюються значною мірою тим, що в часі співпало вирішення одночасно двох доленосних проблем – розбудови української державності та входження до кола цивілізованої спільноти. Це обумовлює необхідність швидкого подолання суспільно – політичної кризи, створення належних умов для економічного розвитку на засадах ринкової економіки. При цьому важливо „підтягуватися ” до європейських стандартів.
Шляхи вирішення цих проблем вимагають не лише передачі студентові повноцінної інформації, а й активний розвиток його розумових здібностей, націлювання на самостійне здобуття знань, тобто вимагають нових підходів до здійснення навчального процесу – педагогіку співробітництва викладача і студента, розвиток творчого потенціалу майбутніх спеціалістів, впровадження в практику роботи оптимальних методів навчання. Підготувати студента до професійної діяльності – кінцева мета системи. Принципово важливо, що і як формувати у нього для її досягнення. Тому розв’язання означеної проблеми можливе шляхом використання сучасних педагогічних технологій, які є діяльним сценарієм організації навчально – пізнавальної діяльності студентів з метою опанування обраною професією й одержання високого рівня професіоналізму.
Сьогодні навчальний заклад має формувати нову систему універсальних знань, умінь та навичок, а також досвід самостійної діяльності й особистої відповідальності студентів, тобто сучасні ключові компетентності, як результат навчання. А майбутній молодший спеціаліст вважається компетентним, якщо він здатний переносити компетентність на певні ситуації реального життя або на наступне навчання. Актуальність проблеми визначення основних компетентностей студента спричинена тим, що в умовах реформування освіти та приєднання до Болонської системи компетентнісний підхід в освіті набуває неабиякого значення. Дослідники виокремлюють різноманітні групи компетентностей [3]. Тільки в українській педагогічній літературі зустрічаємо:
 соціальні, полікультурні, комунікативні, інформаційні, саморозвитку і самоосвіти, продуктивної творчої діяльності;
 соціальні, мотиваційні, функціональні;
 вміння вчитись, загальнокультурна, громадянська, соціальна, підприємницька, ІКТ – компетентність;
 уміння вчитися, здоров’язберігаюча, загальнокультурна, інформаційна,
 соціально-трудова.
Соціокультурна модернізація і перехід економіки країни до ринкових відносин викликають потребу в новому підході до проблем розвитку компетентностей, соціальної і професійної самореалізації особистості. Потреба молоді в самовизначенні, прагнення до самоствердження, самовдосконалення стимулюються процесами, що відбуваються в суспільстві. Оскільки Україна розпочинає інтеграційні процеси, розвиває і поглиблює свої політичні, економічні, культурні та освітні зв’язки з європейськими державами, то їй потрібні висококваліфіковані спеціалісти, які здатні брати участь в цих процесах та бути гідними представниками нації. Все це є неможливим без знання іноземної мови, яка є ключем до спілкування, а також мовою науки і техніки. А із входженням Інтернету в життя кожної людини та потребами в інформаційному обміні роль такого виду мовленнєвої діяльності як читання зросла. Тому, можна із впевненістю сказати, що сучасний фахівець, який не зумів опанувати професійно-орієнтованим читанням англійською мовою, приречений на другосортне існування у своїй професії.
Велика увага приділяється активізації пізнавальної діяльності через навчання професійно-орієнтованого читання з когнітивно-комунікативним підходом: інтерактивна взаємодія студента з текстом, подолання інформаційного розриву між інформативними основами читача й змістом тексту, застосування автентичних матеріалів у навчальному читанні, активне оволодіння базовою термінологією на кожному занятті, використання текстової інформації в подальшій професійній діяльності [1]. Це веде до володіння значним доробком спеціальних знань, які мають безпосереднє відношення до майбутньої професії. Зокрема, оперування фаховими термінами та поняттями, вміння спілкуватися іноземною мовою на професійному рівні, вести бесіди та дискусії, використання набутих знань для вирішення професійних завдань, а також самовдосконалення і підвищення свого рівня, читаючи та опрацьовуючи відповідну фахову літературу на іноземній мові. Вивчення іноземної мови є невід’ємною частиною у системній і комплексній підготовці майбутніх фахівців, тому поєднує в собі аспекти всіх ключових компетентностей.
Сучасна методика навчання іноземної мови визначає чотири види мовленнєвої діяльності: слухання, говоріння, читання і письмо. Безсумнівно, усі види мовленнєвої діяльності тісно пов'язані між собою, однак для успіху навчання слід врахувати специфіку кожного виду.
Читання входить у сферу комунікативно-суспільної діяльності людини, забезпечуючи в ній одну з форм вербального спілкування. У сучасному житті читання є одним з основних засобів задоволення пізнавальних потреб особистості й здійснення інформаційної діяльності.
Читання іноземною мовою займає особливе місце серед інших видів мовленнєвої діяльності за поширенням, важливістю й доступністю. Вважається, що сформоване в студентів уміння читати – найбільш стійке й довготривале, на відміну від інших видів мовленнєвої діяльності. Якщо в усному мовленні продуктивні вміння тих, кого навчають, без підкріплення практикою губляться незабаром, то здатність розуміти текст усе ще довго зберігається. Це так би мовити – назавжди.
При вивчені іноземної мови перед студентами ставиться завдання оволодіти всіма чотирма видами мовленнєвої діяльності у тій чи іншій мірі. Оволодіння кожним видом мовленнєвої діяльності іноземною мовою вимагає від індивідуума неоднакових зусиль і різних здібностей.
З плином часу роль читання тільки зростає. Для нашого сучасника грамотність (читання і письмо) означає усе. З розвитком таких засобів масової комунікації як Інтернет, професійна інформація (журнали, книги, доповіді, статті) стає доступна кожному, хто вміє читати англійською мовою. Читання перетворюється в засіб пізнання світу і формування всебічно розвиненої особистості.
У даний час пріоритет у навчанні видам мовленнєвої діяльності в Україні віддається усному мовленню. Усне мовлення, що протікає в нормальному темпі, не залишає часу для міркування, при читанні ж студенти можуть думати, порівнювати, перевіряти власні гіпотези про мову. Усне мовлення вимагає для своєї реалізації процесів синтезу, читання – аналізу. З погляду психології, пізнання нового за допомогою синтезу важче, ніж шляхом аналізу. Студенти, навчаючись читання за професійним спрямуванням дуже швидко опановують усним мовленням. Слід зазначити, що ми приділяємо більше уваги читанню, оскільки завдяки йому студенти в кінцевому результаті починають говорити. Адже, читаючи, ми й говоримо, але мовчки. Крім цього, читання спонукає нас до думання, а як можна говорити, не думаючи.
Більшість авторів бачать у читанні процес одержання знань з букв, слів, пропозицій, тексту, що виражається в смисловому сприйнятті того, що читається, у його розумінні. Читання – активна розумова діяльність, супроводжувана розумінням. А розуміння – це складна когнітивна діяльність читача.
Розуміння – умова, мета й результат читання. Розуміння – складний когнітивний процес, а точніше, синтез декількох процесів, серед яких декодування письмових знаків і розпізнання їхніх значень у даному контексті, здогад про значення незнайомих слів, прогнозування ходу автора. Саме знання теми тексту, особливо, якщо мова йде не про художній текст, виражене в заголовку і зачині (перше речення чи перший абзац тексту) націлює увагу на ключові слова тексту, полегшує прогнозування того, що читається.
Процеси передачі інформації одержали назву комунікації, а сукупність засобів, призначених для цієї мети – засобами комунікації. Вербальна форма передачі інформації здійснюється у вигляді тексту [2]. Елементарним комунікативним ланцюгом є "автор-текст-реципієнт (тобто читач)". Комунікація неможлива при відсутності одного з цих трьох компонентів. А текст – це продукт, засіб і об'єкт комунікації. Читання – активна мислительна діяльність, продуктом якої є відтворення, реконструкція авторського тексту. Реальний діалог читача й автора можливий тільки за змістом тексту. Саме в такому плані найчастіше розуміється інтерактивність у читанні. "Interactivity is most frequently defined as the interaction between reader and writer as the text is being processed" – ("Інтерактивність найчастіше виявляється як взаємодія читача і письменника в процесі смислової обробки тексту"). Ми знаємо, що існують дві форми читання – читання вголос і читання мовчки.
Під час навчання професійно-орієнтованої мови студенти вивчають іноземну мову не в повному обсязі, а лише в тій мірі, що забезпечує їм виконання професійних обов’язків. Однак, це не означає, що рівень їхніх знань з іноземної мови буде нижчим.
Відмінності професійних мов у лексичному плані визначений насамперед термінологією. Сучасна мова збагачується завдяки професійній лексиці.
Іншомовне професійно-орієнтоване читання – складова частина в загальній системі діяльності фахівця на виробництві. У широкому змісті це читання іноземною мовою в інтересах професії. Таке читання обумовлюється потребами особистості в одержанні нової професійної інформації, потребами в самоосвіті й навчанні, пізнавальними потребами.
Якщо технологія комунікативного навчання дозволяє опанувати іноземну мову на рівні, достатньому для адаптації в країні, мова якої вивчається, у суспільстві іноземців, то когнітивний підхід дає в руки студента інструмент для навчання, перетворюючи іноземну мову в такий же засіб осягнення світу, як і рідна мова.
Без сформованих умінь професійно-орієнтованого читання важко уявити собі майбутнє сучасного фахівця. Оскільки під професійно-орієнтованим читанням іноземною мовою ми розуміємо практичне володіння цим видом мовленнєвої діяльності в інтересах професії. Це означає, що іншомовне читання повинне бути засобом одержання інформації з метою її наступного використання в професійній діяльності, будь це – агроном, технолог, бухгалтер чи комерсант.
Список використаних джерел
1. Барабанова Г.В. Методика навчання професійно-орієнтованого читання у немовних ВНЗ/ Г.В. Барабанова. - Київ “ІНКОС”, 2005.
2. Каменская С.К. Текст и коммуникация / С.К. Каменская. – М.: Высшая школа, 1990.
3. Овчарук О. Компетентності як ключ до оновлення змісту освіти / О. Овчарук // Стратегія реформування освіти в Україні. – К.: «К.І.С.», 2003. – С. 13-41.