Шинкаренко Людмила Миколаївна МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ЗМІСТУ ОЛІМПІАДНИХ ЗАВДАНЬ З ІНФОРМАТИКИ

автор **Admin** Вт Лют 23, 2016 11:00 am

Людмила Миколаївна Шинкаренко
викладач інформатики та комп’ютерної техніки, Коледж Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського, lyudmilash@yahoo.com

МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ЗМІСТУ ОЛІМПІАДНИХ ЗАВДАНЬ З ІНФОРМАТИКИ

Як органічна частина загальної системи навчально-виховного процесу позаурочні заняття певною мірою вільні щодо вибору конкретної тематики, рівня самостійності учнів та студентів у набутті прикладних знань і умінь, здійснення цілеспрямованої творчої діяльності. Це є поєднання добровільної участі у позакласній роботі з обов’язковістю її виконання [1].
Олімпіади займають особливе місце серед інших організаційних форм. Цей масовий захід проводиться на різних рівнях – від заходів навчального закладу до міжнародного. Проблеми підготовки учнів до олімпіад з інформатики розглядають українські науковці: А. М. Гуржій, Т. П Караванова, М. Г Медведєв, В. І. Мельник, О. В. Співаковський та ін. Аналіз педагогічної та методичної літератури дозволяє зробити висновок, що проблеми формування олімпіадних завдань з різних дисциплін досліджуються переважно для загальноосвітніх навчальних закладів і тому життєво необхідним стало з’ясування принципів формування завдань для олімпіади з інформатики для вищих навчальних закладів всіх рівнів, зокрема для технікумів та коледжів.
Основною метою проведення олімпіад будь-якого рівня та її спрямованості є виявлення талантів. Окрім того, учні та студенти, які беруть участь в предметній олімпіаді, в процесі напруженої інтелектуальної боротьби починають краще усвідомлювати як свої переваги, так і «не доопрацювання», певні прогалини в знаннях і вміннях.
Форми проведення олімпіад з інформатики можуть бути різними, а організація додаткових занять має бути побудована на наступних засадах: організація навчального процесу як дослідження студентами певних явищ, що виконується у взаємодії між ними; розгляд задач, розв’язування яких потребує прийомів мислення високого рівня; результатом навчання є вироблення власних суджень через застосування до відомостей певних прийомів мислення.
Під час підготовки олімпіади найважливішим є добір завдань. Потрібні не просто складні задачі, а різні завдання, які були б одночасно цікавими, навчальними і пізнавальними для більшості учасників. Робота щодо їх підготовки передбачає відпрацювання методики оцінювання очікуваних розв’язків. Однак, проведення лише практичного туру олімпіади не дозволяє виявити часткові розв’язки або цікаві ідеї таких розв’язків. Виявлення особливостей подальшого розв’язку добором спеціальних тестів дозволяє оцінити якість лише закінченого розв’язку. Крім того, якщо учасник знайшов цікаву ідею, то це не означає, що він устигне чи зможе її реалізувати під час практичного туру [1].
Маючи певний педагогічний досвід у підготовці олімпіадних завдань з інформатики для студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, розглянемо принципи, за якими доцільно формувати зміст олімпіадних завдань. Перш за все, зміст має відповідати цілям навчально-пізнавальної діяльності при проведенні олімпіади. При цьому слід врахувати, що глобальні цілі досягаються через реалізацію потреб студентів, за допомогою досягнення цілей далекої і ближньої перспективи і опосередковані певними індивідуальними інтересами майбутніх фахівців. Зміст навчання конкретизується з урахуванням рівня інформатизації навчального процесу, розробки інформаційно-комунікаційних технологій навчання, змістового наповнення інших навчальних дисциплін, всю сукупність яких необхідно розглядати як цілісну систему взаємопов’язаних підсистем навчання і виховання.
Таким чином, кожній системі цілей навчально-пізнавальної діяльності студентів повинен відповідати свій зміст. Цю умову, якій має задовольняти зміст олімпіадних завдань, ми будемо називати принципом відповідності цілям навчально-пізнавальної діяльності.
Практичний педагогічний досвід свідчить, що система подання навчального матеріалу в олімпіадних задачах вимагає, щоб через олімпіад з інформатики були створені умови для реалізації навчально-пізнавальної діяльності. При цьому необхідною умовою для реалізації навчально-пізнавальної діяльності є прийняття студентами зовнішніх цілей як своїх внутрішніх. У зв’язку з тим, що цілі проведення олімпіади задають потрібний рівень перспективи засвоєння знань, умінь та навичок, принцип відповідності змісту олімпіадних завдань її цілям вимагає, щоб пропонований навчальний матеріал забезпечував навчально-пізнавальну діяльність на заданому рівні його засвоєння, а саме: всі завдання та задачі повинні розташовуватися відповідно до зростанням рівня засвоєння – від початкового рівня засвоєних студентом знань і дій до необхідного (поступово переходячи від рівня до рівня). Ця вимога є суттєвою при формуванні системи олімпіадних завдань і задач. Цей принцип будемо називати принципом відповідності ієрархії рівнів засвоєння знань, умінь і навичок.
При формуванні олімпіадних завдань з інформатики, необхідно включити такий навчальний матеріал, робота з яким дозволила б студентові дати оцінку результатам своєї діяльності на кожному етапі. Без розуміння способів свого навчання, виховання, механізмів пізнання й інтелектуальної діяльності, відносин у ході навчання, студенти не зможуть засвоїти ті знання, уміння, способи взаємодій, які їм потрібні. Рефлексивна діяльність дозволяє студентові усвідомити власну індивідуальність, унікальність та призначення, які виявляються в аналізі його предметної діяльності та її продуктів. Навчальний матеріал, що поданий у змісті завдань з олімпіади повинен дати студенту можливість контролювати не тільки кінцевий результат його навчально-пізнавальної діяльності, але і здійснити проміжний контроль і корекцію, дозволити студенту перевірити правильність виконання дії після її завершення і внести корективи.
При формуванні системи завдань для олімпіади з інформатики важливою умовою є правильне визначення обсягу навчального матеріалу, пропонованого студенту для доцільності навчально-пізнавальної діяльності на тому чи іншому етапі навчання. Необхідно звернути увагу, що доцільніше надавати студенту зміст олімпіадних завдань в обсязі, що відповідає перспективності навчально-пізнавальної діяльності. Дотримання принципу відповідності змісту олімпіадних завдань цілям навчально-пізнавальної діяльності дозволяє досягати розумної достатності його обсягу. Це, на мій погляд, ще один принцип, яким потрібно керуватися при формуванні змісту системи завдань для олімпіади з інформатики.
При формуванні змісту олімпіадних завдань відповідно до перспективності цілей необхідно враховувати реалізацію міжпредметних зв’язків. Для цього слід у зміст завдань при вивченні розділів з інформатики включати навчальний матеріал з інших курсів, а також різних дисциплін гуманітарного та професійного циклів.
У коледжі Кременчуцького національного університету
ім. М. Остроградського одним з важливих чинників навчання інформатики є взаємозв’язки між інформатикою і спеціальними технічними дисциплінами. Результати дослідження та практичний педагогічний досвід свідчить, що необхідно базуватися на постановці та розв’язуванні професійно-спрямованих задач, що сприятиме формуванню у студентів правильних уявлень про взаємозв’язки математики, інформатики та технічних дисциплін, ознайомленню в цікавій формі майбутніх техніків з деякими принципами використання математичних методів у сучасному технологічному процесі [2]. Тому наступним принципом формування змісту системи завдань було виділено урахування міжпредметних зв’язків.
Весь навчальний матеріал, що становить зміст завдань для олімпіади з інформатики, повинен бути коректно описаний. Всі завдання повинні бути грамотно і чітко сформульовані, не допускаючи неоднозначного їх розуміння. Ці вимоги в силу своєї значимості складають п’ятий принцип формування змісту олімпіадних завдань – коректність змісту.
Отже, мною було розглянуто п’ять основних принципів, які доцільно враховувати при формуванні змісту олімпіадних завдань, а саме:
1) відповідність цілям навчально-пізнавальної діяльності;
2) відповідність ієрархії рівня знань, умінь і навичок;
3) розумна достатність;
4) міжпредметні зв’язки;
5) коректність.
Звичайно, що сукупність олімпіадних задач і завдань не повинна бути випадковою, а бути системою з науково обгрунтованої структурою. У зв’язку з цим зазначимо методичні вимоги до системи завдань з інформатики:
‒ cистема завдань повинна формувати позитивну мотивацію самостійної діяльності студента і містити завдання, безпосередньо спрямовані на поглиблення знань з інформатики, що можуть бути розв’язані кількома різними способам;
‒ система завдань повинна сприяти досягненню мети навчання (поглиблення знань з інформатики) і містити завдання для забезпечення необхідного рівня засвоєння змісту освіти та цілепокладання студентів, які навчилися б розрізняти свої здібності в цілому з одного боку, і зусилля при розв’язуванні даних завдань, з іншого боку;
‒ система завдань повинна забезпечувати засвоєння змісту дисципліни на високому рівні і містити завдання з усіх змістовних модулів курсу інформатики, що вимагають поглиблення знань;
‒ система завдань повинна містити завдання на необхідність зміни способів діяльності, на застосування раніше засвоєних знань для розв’язування нової навчальної задачі, на самостійний пошук знань.
Зміст завдань для олімпіади з інформатики, сформований відповідно до виділених принципів та вимог, сприяє системному засвоєнню знань з дисципліни, розвитку позитивної мотивації навчально-пізнавальної діяльності та її активізації.
Список використаних джерел
1. Морзе Н. В. Методика навчання інформатики : навч. посіб.: у 4 ч. /
Н. В. Морзе. – К.: Навчальна книга, 2003. – Ч. I: Загальна методика навчання інформатики. – 2003. – 256 с.
2. Почтовюк С. І. Проблеми формування критичного мислення студентів в процесі навчання інформатики / С. І. Почтовюк // Гуманітарний вісник «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»: збірник наукових праць. – № 21. – 2011. – С. 237–240.
3. Мальцев А. В. Мотивация учащихся к углублению знаний по информатике средствами перманентной дистанционной олимпиады. дис. канд. пед. наук: 13.00.02 / А.В. Мальцев. – Омск, 2006. – 197 с.