Солошич Ірина Олександрівна Почтовюк Світлана Іванівна ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ-ЕКОЛОГІВ

автор **Admin** Вт Лют 23, 2016 11:10 am

Ірина Олександрівна Солошич
кандидат педагогічних наук, доцент кафедри «Екологічна безпека та організація природокористування», Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, solo_ira@mail.ru
Світлана Іванівна Почтовюк
кандидат педагогічних наук, доцент кафедри «Інформатика та вища математика», Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, vsegda22@yandex.ru

ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ-ЕКОЛОГІВ

Розвиток комп’ютерних технологій сприяє становлення принципово нової освітньої системи, що може забезпечити процес підготовки майбутніх фахівців-екологів (МФЕ), сприяючи формуванню їх високої інформаційної культури.
Сучасна педагогічна ситуація обумовлює перехід від традиційних форм навчання до інноваційних. В основі навчання з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) – навчання на нових технологічних принципах, специфічні підходи яких пов’язані з необхідністю використання електронних засобів.
Констатуючий етап нашого дослідження показав, що традиційна система підготовки МФЕ не достатньо впливає на розвиток творчої активності студентів, виявлення їх індивідуальності та інтенсифікації освоєння знань. Екстенсивна організація навчального процесу, орієнтована на студента із середніми здібностями, не сприяє розвитку професійного інтересу до набуття знань і формуванню навичок використання інноваційних засобів у ході самостійної підготовки.
Разом з тим немає достатньої ясності і в питанні застосування в педагогічному процесі ВНЗ як засобу навчання ІКТ, виступаючи і як методичний засіб інтенсифікації навчання, і як об’єкт пізнання.
Проведене опитування серед викладачів показав, що більшість з них (81 %) переконані в тому, що існуюча система методичного забезпечення навчального процесу при підготовці МФЕ достатньою мірою не може вирішити проблему інформатизації. Одна з головних причин полягає у тому, що в розроблених дидактичних підходах основна роль відводиться викладачеві як основному носію знань. У зв’язку з цим необхідно інтенсифікувати методичну систему в аспекті інформатизації навчання, що сприятиме активізації пізнавального інтересу МФЕ до професійної діяльності, обумовленої інтеграційними процесами, які відбуваються в їх практичній діяльності.
Комп’ютерна грамотність МФЕ в основному базується на тих знаннях, які він набуває в ході вивчення дисципліни «Екологічна інформатика», де ідея концепції забезпечення комп’ютерної грамотності визначається формуванням основних її компонентів та інформаційної культури, яка може розглядатися у зв’язку з рівнем розвитку суспільства, характеристиками мислення особистості та сприяє усвідомленню необхідності використання ІКТ у майбутній професійній діяльності.
Питаннями створення методики викладання дисциплін з використанням ІКТ присвячені роботи Ю.В.Горошка [1], М. І.Жалдака [2], І. О. Солошич, Д. О. Державець [3] та ін.
Спираючись на відому тезу теорії пізнання про формування понять шляхом активної розумової діяльності, кращою методикою навчання буде така, де організована дидактично обґрунтована самостійна діяльність студента.
Найбільш важливими етапами цього процесу є: мотивація, яка виходить із отримання майбутньої професійної діяльності студента, тобто усвідомлення того, що ефективність роботи фахівця також залежить від рівня його інформаційної культури; план освоєння програмних засобів, як базового елементу ІКТ, з орієнтацією на самостійну діяльність студента і активізацію пізнавальної діяльності; наявність засобів самоконтролю, що сприяє підвищенню якості знань за допомогою ІКТ; узагальнення і осмислення призначення і функціональних можливостей ІКТ, що вивчаються; застосування набутих знань і вмінь на практиці. Таким чином, методика навчання, спрямована на вдосконалення активізації пізнавальної діяльності МФЕ, а вдосконалення у нього самостійних навичок роботи повинна ґрунтуватися на зазначених вище процесах. З цією метою нами у навчальному процесі використовуються прикладні комп’ютерні програми, розроблені з метою формування інформаційної культури, спрямованої на розвиток розумової діяльності студента, ефективності та результативності навчання.
Враховуючи практичну спрямованість дисциплін з використанням ІКТ при підготовці МФЕ, цей аспект навчання набуває специфічних особливостей. Фундамент комп’ютерної грамотності бакалавра, напряму підготовки 6.040106 «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування», закладається на початковому етапі навчання при вивченні дисциплін «Інформатика і систематологія» (1 курс, 2 семестр), «Обчислювальна техніка та основи програмування» (2 курс, 1 семестр). При визначенні цілей і завдань засвоєння студентами ІКТ слід виходити з функції фахівця у професійній сфері, створюючи діяльнісні моделі екологів. У відповідності до прийнятої концепції екологічної освіти ці моделі слід розробляти із зазначенням переліку функцій, типів діяльності, знань, умінь і навичок.
Зазначені переліки повинні бути структуровані за блоками: професійному, з використанням ІКТ, соціально-гуманітарному. Технологія побудови моделей діяльності МФЕ в більшій своїй частині повинна бути реалізована за допомогою наступних задач: вдосконаленню процесу підготовки МФЕ на основі системного використання ІКТ, перегляду організаційних форм навчальної діяльності, розробки пакету навчально-методичної документації, що враховують специфічні особливості професійної діяльності; необхідно вивчення питань забезпечення процесу підготовки МФЕ методологією та практичними рекомендаціями формування якостей фахівця, що характеризуються здібністю розробляти і максимально використовувати сучасні ІКТ.
Інтенсивність використання викладачами та студентами ІКТ в процесі навчання включає основні групи напрямків:
1) інформаційну підтримку прийняття рішень, з селективним відбором даних, їх угрупованням і сортуванням в заданому порядку, відображенням у наочній графічній формі та ін.;
2) геоінформаційних систем (ГІС) різного призначення (землекористування, загальної екологічної обстановки, забрудненості водних об’єктів, ґрунтів і повітря різними токсикантами та ін.) Більшість ГІС включає в себе графічне представлення просторової інформації у вигляді окремих «шарів» (які можна довільно комбінувати один з одним) і деяку довідкову (текстову і числову) інформацію по об'єктах, яку можна використовувати для селективного відбору. В рамках навчального процесу мова йде в основному про використання готових ГІС, а не про їх створення або коригування. Особливо відзначимо популярну систему 2Gis (дубль-ГІС), яка дозволяє здійснювати аналіз місць розташування підприємств, що забруднюють навколишнє середовище, проходження транспортних потоків та зіставляти дані з експериментальною інформацією;
3) комп’ютерні системи статистичної обробки інформації, включаючи біологічну та екологічну, наприклад пакети Statistika, Statgraphics, SPSS та ін., більшість яких носять комерційний характер і досить дорогі, а скорочених навчальних версій у них немає. Однак просту статистичну обробку можна реалізувати і з використанням засобів загальнопоширених «електронних таблиць», в більшості яких для цієї мети є спеціальні групи функцій. Для MS Excel можлива установка та спеціального «пакету аналізу», що дає можливість додаткової статистичної обробки;
4) імітаційне моделювання (ІМ) екологічних і пов’язаних з ними систем і процесів (готові програми ІМ, у т. ч. класів FreeWare і Creative Common (їх безкоштовне використання носить цілком легальний характер), які використовуються для аналізу екологічних процесів у формі систем диференціальних рівнянь, калібрування коефіцієнтів у вибраних моделях, прогнозування екологічних ситуацій при різних параметрах прийнятих рішень і вибирати оптимальні рішення;
5) використання комп’ютерної графіки для представлення результатів ІМ, що може включати в себе застосування стандартних програм (наприклад, вбудованих засобів графіки для M S Excel або автономних програмних засобів типу Surfer). Для навчальних цілей графічне представлення результатів ІМ переважно перед табличним;
6) вироблення оптимальних рішень (включаючи екологічні) в «ігрових ситуаціях» з використанням ІКТ для виконання розрахунків. До цього класу належать, зокрема, завдання типу «ігор з природою», включаючи моделювання варіантів «дій природи» з урахуванням стохастичних факторів. Такі завдання у ВНЗ вивчаються зазвичай в курсах «Теорія прийняття рішень» і «Ріскологія», рідше «Управлінські рішення»;
7) використання «експертних систем» (ЕС), під якими розуміються «бази знань», сформовані у формалізованій формі знання, отримані у фахівців з екології. Відзначимо, що більшість існуючих ЕС видають не певне рішення, а сукупність можливих рішень із зазначенням їх переваги або ймовірності. З їх числа МФЕ може самостійно вибрати оптимальне, з урахуванням додаткової інформації, яка не відображена в базі знань ЕС для демонстраційних цілей;
8 ) застосування ІКТ для тестування у вигляді сукупності тестових завдань із закритою формою відповідей, що дозволяють перевірити в основному формальну сторону засвоєння матеріалу студентами і, на жаль, не забезпечують оцінку можливостей творчого мислення, нестандартних рішень.
Застосовані засобів ІКТ в процесі навчання МФЕ дозволяють підвищити ефективність та результативність навчання за допомогою удосконалення реалістичності відтворення екологічної ситуації, імітаційного моделювання «поведінки» навколишнього середовища з урахуванням стохастичних факторів.
Список використаних джерел
1. Горошко Ю. В. Система інформаційного моделювання у підготовці майбутніх учителів математики та інформатики дис ... док. пед. наук : 13.00.02 / Юрій Васильович Горошко. – К., 2013. – 350 с.
2. Жалдак М. И. Система подготовки учителя к использованию информационной технологии в учебном процессе дис. … в форме науч. докл. доктора пед. наук: 13.00.02 / Мирослав Іванович Жалдак. – М., 1989. – 48 с.
3. Солошич І. О. Використання інформаційних технологій в процесі формування екологічної компетентності у майбутніх інженерів під час вивчення економічних дисциплін / І. О. Солошич, Д. О. Державець // Збірник наукових праць ХХІІ Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих учених «Актуальні проблеми життєдіяльності суспільства». – Кременчук: КрНУ, 2015. – С. 343-344.