Гобрик Євгеній Олександрович ФАХОВА ТЕРМІНОЛОГІЯ – ОСНОВА ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ

автор **Admin** Ср Лют 24, 2016 7:37 am

Євгеній Олександрович Гобрик
студент механіко-машинобудівного факультету, ДВНЗ «Криворізький національний університет», noble-zhe4k@mail.ru

ФАХОВА ТЕРМІНОЛОГІЯ – ОСНОВА ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ

Як писав К. Я. Авербух: «Наука про правила і закономірності професійної комунікації до останнього часу розвивалася в номінативному аспекті, тобто вчених і фахівців, стурбованих питаннями ефективності спілкування у своїй предметній області, яких цікавили, головним чином, питання правильності та адекватності найменувань, предметів і явищ у сфері їх діяльності».
Термін (від латин. terminus – межа, кінець) – це слово або сполучення слів, яке використовується в досить специфічній сфері мовлення й позначає поняття певної галузі знань чи діяльності людини. Ознаками терміна є: системність, точність, тяжіння до однозначності, відсутність емоційно-експресивного забарвлення тощо [3, c. 513 – 514].
Термінологія – це така підмножина термінів, яка відображає поняття, що утворилися й функціонують у кожній галузі стихійно [2, с. 262].
Фахова термінологія, своєю чергою, це розділ мовознавства, що вивчає терміни певної галузі.
Системність термінології зумовлена двома типами зв’язків, які надають сукупності термінів системного характеру:
– логічними (якщо між поняттями певної галузі науки існують системні логічні зв’язки – а вони є в кожній науці, то терміни, які називають ці поняття, мають теж бути системно пов’язаними);
– мовними (хоча терміни позначають наукові поняття, вони залишаються одиницями природної людської мови, а відповідно їм властиві всі ті зв’язки, які характерні для загальновживаних слів – синонімічні, антонімічні, словотвірні, полісемічні, граматичні тощо) [3, с. 513 – 514].
Знання термінології свого фаху є однією з умов становлення, зростання спеціаліста, його успішної діяльності в обраній галузі та в суспільному житті. При опануванні фахової термінології важливо чітко знати лексичне значення слів або словосполучень, правильно та доречно їх використовувати.
Науковці І. Верхатський, В. Левицький, О. Огоновський доклали багато зусиль до вироблення фахової термінології з різних наукових і тех¬нічних ділянок, прагнули до того, щоб в термінології були поєднані елементи національного й міжнародного [3, с. 514].
На сьогодні фахова термінологія тісно пов’язана з характером та розвитком науки та техніки.
Сучасну українську галузь термінологічного нормування ускладнює те, що серед теоретиків і практиків є чимало прихильників принаймні двох термінотворчих традицій. Тобто, одні використовують усі засоби та способи, які є в українській мові, а інші – віддають перевагу російській мові.
Велика кількість українських учених за різним профілем користувалась і користується базовими фаховими знаннями російської літератури, забуваючи, що даний текст або термін має органічно вписуватися в українську мову, підлягати її внутрішнім законам. Щоб уникнути цієї проблеми, треба поставити питання щодо друку фахової літератури українською мовою – на державному рівні.
Як зазначив В. Радчук, наступною проблемою сучасної фахової термінології є – укрліш, тобто український варіант англійської мови. Так звані “англіцизми” увійшли в термінологію наприкінці ХХ ст.
Представники наймолодшого й середнього покоління українських учених залюбки вводять у наукові тексти модні англомовні замінники загальновживаних слів: креативний замість творчий, латентний – прихований, неявний тощо [3, c. 523].
Як пише автор С.В. Шевчук: «Почасти це данина моді і сподівання на приховання думки без достатньої глибини проникання у зміст аналізованої проблеми , почасти це своєрідний науковий жаргон».
Крім того, існують й інші проблеми фахової термінології, на кшталт: орфоепічних, орфографічних проблем, проблеми багатозначності тощо.
Проте, найважливішим шляхом українського термінотворення, який має добрі перспективи, на думку Т. Лещука, є збагачення термінологічного фонду за рахунок власномовних лексичних ресурсів (літературних і діалектних) [2, с. 262].
Отже, щоб зберегти україномовне середовище фахової термінології, необхідно:
1) співпрацювати мовознавцям та фахівцям з термінології в різних галузях;
2) приділяти доволі багато уваги роботі з термінами та їх відповідниками. Поступово викорінюючи російськомовні, англомовні терміни, ми зможемо замінити їх на наші українські, які допоможуть працівникам різного фаху, студентам опановувати свою спеціальність рідною мовою;
3) додатково висвітлювати питання української фахової термінології, треба висвітлювати на державному рівні, так як розв’язання вищезгаданих проблем буде сприяти економічній, ідейній та мовній цілісності нашої держави.
Список використаних джерел
1. Авербух К. Я. Общая теория термина / Авербух К.Я. – М.: МГОУ, 2006. – 252 с.
2. Погиба Л. Г. Українська мова фахового спрямування / Погиба Л.Г., Грибінченко Т.О., Голіченко Л.М. – К.: Кондор-Видаництво, 2012. – 350 с.
3. Шевчук С. В. Українська мова за професійним спрямуванням : підручник / С.В. Шевчук, І.В. Клименко. – К.: Алерта, 2010. – 696 с.