Борисюк Аліна Вікторівна ВИКОРИСТАННЯ ГЛОБАЛЬНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ МЕРЕЖ У НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ

автор **Admin** Ср Лют 24, 2016 7:29 am

Аліна Вікторівна Борисюк
студентки природничо-технологічного факультету ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет
імені Григорія Сковороди», borisiuk@mail.ua

ВИКОРИСТАННЯ ГЛОБАЛЬНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ МЕРЕЖ У НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ

Процеси світової глобалізації охопили практично усі сфери людської діяльності: економіку, культуру, інформаційний простір, технології, управління і багато інших. Це дало змогу говорити про розвиток відкритого інформаційного суспільства. Йому притаманний мережевий спосіб взаємодії між людьми в усіх напрямах їхньої діяльності. Результатом цього процесу стало, наприклад, створення віртуальних компаній, працівники яких можуть знаходитися в різних куточках світу і вести спільний бізнес за допомогою «віртуального офісу», поява засобів масової інформації нового типу, розвиток електронної комерції, виникнення «персоніфікованої реклами», поліпшення соціальної адаптації інвалідів, за рахунок можливості працювати, не виходячи з власної домівки, та багато іншого. Щоб скористатися результатами, які надає відкрите інформаційне суспільство, необхідно бути членом інформаційної мережі, мати відповідну інфраструктуру і сучасні засоби комунікації. Користувачі мережі повинні бути обізнаними в цій сфері, яка для більшості непрофесіоналів є новою. Наведені фактори, поряд з певною психологічною інертністю, є стримуючими для багатьох практичних працівників і навіть для значної частини науковців і освітян на шляху приєднання до очевидних досягнень світової цивілізації.
Ринок інформаційних технологій у розвинених країнах щорічно зростає на 10%, більш ніж утричі розширюється комп’ютерна мережа Internet. Завдяки Internet-технологіям, міжнародним та національним академічним комп’ютерним мережам стало можливим дистанційне навчання та наукові проекти, в яких одночасно беруть участь тисячі дослідників із десятків країн.
Необхідною умовою приєднання України до цих здобутків і створення відкритого інформаційного суспільства є наявність розвиненої телекомунікаційної інфраструктури, проведення досліджень як технічних, так і соціальних аспектів її застосування [1].
За показником універсальності та масштабами розповсюдження комп’ютерні мережі можна умовно розділити на три групи:
1. Глобальна комп’ютерна мережа Internet – це всесвітня мережа, інформаційне та інтелектуальне наповнення якої охоплює всі сфери людської діяльності.
2. Національні комп’ютерні мережі Intranet, як правило, будуються в межах кордонів однієї країни і наповнюються інформацією і знаннями, що відносяться до певної сфери діяльності цієї країни.
3. Корпоративні комп’ютерні мережі, які створюються для групи компаній або організацій і наповнюються даними і знаннями, що належать до специфічної сфери їхньої діяльності [2].
На превеликий жаль, Україна, в якій був створений перший у континентальній Європі комп’ютер, за цими показниками поступається Росії в 15-30 разів, Німеччині майже на два порядки, а порівняння з Сполученими Штатами Америки взагалі втрачає сенс. Світовий розподіл головних серверів за категоріями користувачів показує, що комерційні організації, провайдери послуг та заклади науки і освіти разом володіють понад 90 відсотками цих систем порівняно з будь-якими іншими категоріями.
Європейський ринок у галузі інформаційних технологій і електронної комерції становить лише третину відповідного ринку США. Ситуація погіршується надто високими тарифами на комунікації в Європі, а також зростаючою нестачею підготовлених фахівців [3].
Виникає закономірне запитання: чому розвинені країни додатково до Internet змушені створювати національні чи корпоративні телекомунікаційні мережі в певних сферах діяльності? Чи не може Internet взяти на себе функції інших видів мереж і повністю замінити їх?
Відповідь: може, але це недоцільно.
Пояснюється це наступним.
1. Національні і корпоративні мережі мають власне інформаційне середовище в певній сфері діяльності, яке характерне для конкретної країни або конкретної групи компаній чи організацій.
2. У зв’язку з тим, що національні та корпоративні мережі не потребують використання серверів та каналів зв’язку глобальних мереж, обсяги інформації, якою обмінюються користувачі, в перших двох групах мереж можуть бути значно більшими, а вартість цього обміну піддається суттєвому зниженню.
3. У національних та корпоративних комп’ютерних мережах досягається значно вищий ступінь захисту інформації, ніж у глобальній мережі Internet.
4. Для забезпечення оптимального доступу до інформації, що розміщується на інформаційних серверах національних чи корпоративних мереж, їхня інформаційна і технічна (телекомунікаційна) складова створюється за єдиними принципами, на єдиній технологічній платформі [2].
Водночас користувачам національних і корпоративних мереж автоматично забезпечується доступ до глобальної мережі Internet.
Узагальнюючи багаточисельні напрямки застосування сучасних інформаційних технологій в Україні, можна навести їх класифікацію: державне управління і економіка; екологія; охорона навколишнього середовища, медицина; біологія; наукові дослідження і креативні технології; освіта; культура; засоби масової інформації; Internet-технології.
Серед наукових сфер, в яких відбувається безпосереднє застосування мережевих технологій, можна виділити такі. Інформаційні технології в галузі екології, охорони навколишнього середовища, медицини і біології. Вони пов’язані, насамперед, з методами оцінки параметрів навколишнього середовища, методами аналізу та прогнозування катастроф, технологіями оцінки ризику екологічно небезпечних виробництв, аналізу прогнозування і прийняття рішень у зв’язку з надзвичайними ситуаціями, системами проектування екологічного обладнання, системами діагностики та прийняття рішень у медицині і біології, в тому числі з застосуванням телемедичних технологій. Особливо гостро постали ці проблеми після чорнобильської катастрофи.
Важливий напрям застосування мережевих технологій у науці – організація роботи віртуальних дослідницьких лабораторій. Це дозволяє залучати вчених з різних куточків світу для проведення досліджень безпосередньо в своїх лабораторіях з наступним обміном інформацією через комп’ютерну мережу.
Видатний психолог Б.О. Ломов відзначає, що комп’ютер є таким засобом людської діяльності, застосування якого якісно змінить можливості пізнання, збільшить можливості накопичення та застосування знань людиною [3].
Використання ПК як знаряддя пізнання людини означає появу нових форм мислення, творчої діяльності, що можна розглядати як історичний розвиток психічних процесів людини. Застосування комп’ютерів сприяє формуванню таких якостей, як експериментування, гнучкість, структурність.
Програма роботи ПК є теорією людського мислення, оскільки з допомогою машини стало можливим вирішення тих завдань, які раніше були під силу лише людині. І природно виник фактор впливу комп’ютерів на мислительну діяльність, враховуючи який можна зробити висновок, що ПК замінює індивід в усіх сферах власної розумової праці. Комп’ютер виступає помічником людини та доповнює її можливості технічними пріоритетами (обсяг пам’яті, швидкодія). За допомогою ПК відбувається перетворення розумової діяльності людини, поява нових форм опосередкування, за яких комп’ютер як зброя розумової діяльності змінює цю діяльність. Саме ця концепція і визнана «методологічною основою» в процесі вивчення всіх особливостей мислення у взаємодії користувачів та ПК [1].
Мультимедіа та Internet в освіті і, відповідно, у наукових дослідженнях можуть дати реальний ефект за обов’язкової умови – наявності чітко визначеної і обґрунтованої методології їхнього впровадження та функціонування. Ядром такої методології є певна психолого-педагогічна концепція.
У питанні стосовно користі і небезпеки залучення мультимедіа до навчання і виховання молодого покоління поки що навряд чи можна з впевненістю покластися на щось, крім здорового глузду. Науковий пошук приніс нам досі, на жаль, доволі суперечливі результати. Так, науковці констатують значний ривок у розвитку певних видів когнітивних здібностей користувачів, передусім, просторового мислення. Цілком очевидним є той факт, що робота з комп’ютерною графікою розвиває інакше, ніж читання книжок. Щодо читання, то Іnternet, до речі, ще більше загострює відому нам із часів появи телебачення тенденцію до «деконтекстуалізації» інформації. Знаходячись в Internet, людина сприймає світ у формі інформаційних уривків, готових результатів. Для відтворення ж комплексних зв’язків, аргументів чи шляхів приймання тих чи інших результатів мережа є непристосованою. Таким чином, мислення набуває миттєвого характеру, є швидким, як блискавка, але неглибоким.
Розвиток технічних засобів передачі повідомлень не міг обминути таку галузь, як пошта, внаслідок чого з’явився принципово новий вид комунікації, названий електронною поштою.
Електронну пошту краще використовувати, оскільки:
– відправлення повідомлень відбувається прямо з робочого місця;
– повідомлення до адресата надходить дуже швидко;
– не потрібні витратні матеріали (папір, конверти і т.д.)
– листа можна надіслати відразу за декількома адресами;
– значно економиться час, який витрачається на листування.
Інформація, що передається електронною поштою, називається повідомленням (Mail Message).
Однією із вражаючих можливостей Internet є спілкування між користувачами, які перебувають у різних точках земної кулі. Спілкування може здійснюватися шляхом введення тексту на екрані, передачі голосу або відеозображень. Нині існують різні способи такого інтерактивного спілкування, що називаються телеконференціями або чатами (від слова cha – бесіда).
Конференції можуть відбуватися в режимі реального часу, коли повідомлення пересилаються відразу після їхнього створення. Обмін повідомленнями здійснюється з великою швидкістю, так що кожний учасник бесіди приймає повідомлення буквально через кілька секунд.
У інтерактивних конференціях можна обмінюватися в режимі реального часу не тільки текстовими, а й голосовими повідомленнями, відеозображеннями (відеоконференції). Існують програми з проведення конференцій, що дозволяють всім учасникам переглядати і редагувати документ, відображений на екрані. Для роботи в таких конференціях комп’ютер має відповідне програмне забезпечення (Netscape Conference, Microsoft NetMeeting або CU-SeeMe), оснащений мікрофоном, звуковими колонками і відеокамерою. Для організації відеоконференції потрібно зареєструватися на одному із серверів конференції. Всі співрозмовники також мають бути зареєстровані на сервері.
Вплив інформаційних технологій на розвиток суспільства в історичному контексті порівнюють з винаходами таких явищ, як: телефон та телебачення. Якщо ж проаналізувати відмінності між цими явищами та сутністю інформаційних технологій, то найвагомішою різницею є те, що кількість користувачів мережі Інтернет у кінці ХХ століття була настільки великою, що це вряд чи можна порівнювати з розвитком вищезгаданих явищ, відповідно у 1880-х і 1950-х роках. Інформаційні технології, як явище, є очевидним викликом законодавцям, урядовцям та й суспільству загалом, тому, що правові норми сьогодні не здатні адекватно реагувати на правові нововведення, що постійно виникають у сфері інформатизації та комунікаційних технологій.
«У зв'язку зі збільшенням виробництва комп'ютерів і розширенням мережі Інтернет, світ починає «валитися» під потоком інформації, — заявили вчені в Каліфорнії (СІЛА)». Відповідно до результатів досліджень, проведених Каліфорнійським університетом, більше 90% інформації зберігається в цифровій формі в комп'ютерах, у такий спосіб займаючи менше місця, ніж на папері, у фільмах і відеозаписах. У цілому в мережі Інтернет зібрано близько 550 мільярдів документів, і щодня створюється ще 7,3 мільйони нових сторінок. За словами вчених університету, кожен мешканець у будь-якій точці земної кулі може мати доступ до інформації мережі Інтернет, і існує очевидний ризик «потонути в цьому океані інформації», тому необхідно «навчитися в ньому плавати» [3].
Вивчення міжнародних норм у сфері інформаційних технологій є вкрай важливим, оскільки сьогодні технології «ламають» національні кордони, роблячи доступним весь світовий інформаційний простір. На відміну від попередніх надбань суспільства, інформаційні технології розвиваються набагато швидше і мають вагоміший вплив на наше щоденне життя.
Список використаних джерел
1. Гуревич Р.С., Кадемія М.Ю. Інформаційно-комунікаційні технології в навчальному процесі: посібник для педагогічних працівників, студентів педагогічних вищих навчальних закладів / Р.С.Гуревич. – Вінниця, ДОВ «Вінниця», 2002. – 116с.
2. Дибкова Л.М. Інформатика та комп’ютерна техніка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів / Л.М.Дибкова. – К.: «Академвидав», 2002. – 320с.
3. Кедрович Гжегош. Теория и практика использования компьютерных технологий в общеобразовательных и профессиональных учебных заведениях Польши / Пер. с пол. Г.А. Цисовской. - К.: Вища школа, 2001. – 335 с.