Пундик І.О., ВПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ В ГОРОХІВСЬКОМУ КОЛЕДЖІ ЛЬВІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
RBL :: Ваша первая категория :: Ресурсно-орієнтоване навчання у вищій школі: проблеми, досвід, перспективи
Сторінка 1 з 1
Пундик І.О., ВПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ В ГОРОХІВСЬКОМУ КОЛЕДЖІ ЛЬВІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
Пундик І.О.,
викладач гуманітарних дисциплін, спеціаліст вищої категорії, викладач-методист, коледж Львівського національного аграрного університету, м.Горохівe, pundik.irina@mail.ru
ВПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ В ГОРОХІВСЬКОМУ КОЛЕДЖІ ЛЬВІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
викладач гуманітарних дисциплін, спеціаліст вищої категорії, викладач-методист, коледж Львівського національного аграрного університету, м.Горохівe, pundik.irina@mail.ru
ВПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ В ГОРОХІВСЬКОМУ КОЛЕДЖІ ЛЬВІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
Сучасний ринок праці очікує працівників – високого рівня професіоналів, непересічних особистостей, здатних розвиватися і вдосконалюватися, постійно вчитись і пристосовуватись до нових умов.
Враховуючи глобалізацію світової економіки, швидкі темпи модернізації виробництв, широке застосування засобів комунікацій та комп’ютерних інформаційних мереж, виникає необхідність вдосконалення методики професійного навчання і радикального оновлення матеріальної бази навчальних закладів [1, с. 12].
Застосування комп’ютерних технологій у навчальному процесі дозволяє засвоїти більший обсяг професійних знань, використовуючи різноманітні методики пізнавального та творчого характеру (навчальні фільми, програми, тести, моделюючі програми тощо). Кваліфікований кадровий потенціал та матеріальна база дозволила широко впроваджувати комп’ютеризацію навчального процесу в Горохівському коледжі ЛНАУ. На початковому етапі було застосовано персональний комп’ютер для створення електронних варіантів конспектів із дисциплін. До цього спонукала недостатня кількість підручників, плакатів, наочних посібників, значка кількість видань на російській мові, нераціональне використання навчального часу (диктування під запис). Формування електронних конспектів лекцій, практичних занять, посібників по самостійному вивченню з дисциплін здійснювали викладачі.
Збільшення кількості комп’ютерів дало можливість студентам використовувати електронні варіанти конспектів для виконання домашніх завдань, дипломних, курсових, практичних та лабораторних робіт. Застосування моделюючих комп’ютерних програм (ElectronicsWorkbench, AccelEDA, OrCAD, PSAD) дозволило використовувати наявні комп’ютери під час практичних занять. Комп’ютерні програми надають можливість створити необхідні умови для реалізації практичної підготовки студентів. Перевага такого методу полягає у зменшенні матеріальних витрат, розширенні можливостей, підвищенні інтересу до навчання у студентів. Зростає ефективність практичних занять, прискорюється процес освоєння й підготовки матеріалу. На сьогодні зростає кількість програм, які можна застосовувати при вивченні багатьох дисциплін (універсальні).
Правильне використання комп’ютерних програм для тестування допомагає в процесі підготовки фахівця. Тестування – це процедура визначення рівня підготовки фахівців у певній галузі знань, психологічного, фізичного та розумового стану професійної придатності, обдарованості та інших якостей особистості за допомогою системи спеціально підготовлених завдань. Тестовим називається завдання, для якого може бути попередньо визначена (сформульована) єдино можлива правильна відповідь. Така відповідь є еталоном, з яким порівнюють відповідь студента. Сукупність завдань, що використовується при перевірці мають назву тест або контролююча програма. У педагогічній практиці використовуються два види тестів: тести досягнень, які призначені для з’ясування рівня засвоєних знань у процесі навчання по завершенню вивчення теми, розділу або всієї навчальної дисципліни, при атестації випускників по закінченню навчального закладу; тести інтелекту, які повинні з’ясувати стан мислення, пам’яті, уваги та інших психічних характеристик розвитку особи. В останній період почали використовувати тести, що використовуються для визначення рівня професійної підготовки фахівців і отримали назву тести професійної компетенції.
Тест професійної компетенції – це система контрольних завдань стандартизованої форми, орієнтованих на вимір і оцінку обсягу, повноти, системності, міцності та осмислення професійних знань, а також дієвості і самостійності умінь випускника навчального закладу, які дозволяють спів ставити рівень його досягнення у процесі його професійної підготовки з еталонними вимогами освітньо-кваліфікаційної характеристики до професійних умінь, які характеризують здібності і здатність випускника виконувати соціально-виробничі функції на певному рівні кваліфікації, кваліфікаційної спеціалізації в конкретній сфері діяльності [2, с. 18]. Тест професійної компетенції є складовою частиною всього комплексу атестації та одним із методів комплексної оцінки якості підготовки випускника навчального закладу до виконання професійної роботи на певних посадах, спроможності і готовності виконувати виробничі функції відповідно до напряму професійної підготовки, фаху, на сертифікованому освітньо-кваліфікаційному рівні.
Застосування комп’ютерних тестів дало можливість проводити поточний та підсумковий контроль знань з дисциплін, що суттєво вплинуло на якість здачі студентами заліків, екзаменів у коледжі. Використання студентами цифрових фотокамер і фотоапаратів дозволило впровадити використання фото- і відеозвітів про проходження виробничої, технологічної і переддипломної практик. Наявність фото- і відеозвітів дає можливість викладачам використовувати ці звіти під час навчального процесу.
Виникла потреба створення електронної мережі на відділеннях, що забезпечило доступ з будь-якого комп’ютерного місця до електронної бази. Для виконання курсових і дипломних робіт (проектів) необхідно збільшити кількість комп’ютерних робочих місць. Створюється локальна мережа коледжу, стали доступні матеріали, розміщені в інших кабінетах, комп’ютерних аудиторіях. Внаслідок цього почала зростати якість виконаних студентами дипломних, курсових робіт (проектів).
Накопичення великої кількості електронних варіантів методичної інформації дало можливість використовувати електронні матеріали під час проведення лекційних, семінарських і практичних занять. Для цього підготовлено комп’ютерне робоче місце викладача, який має змогу створювати тести поточного, підсумкового контролю знань, відеофільми і фотоматеріали для окремих занять з використанням прикладних програм, застосовувати комп’ютерні відео- і фотоматеріали, які є в електронній базі комп’ютерної мережі коледжу.
Студент отримує під час лекцій інформацію пізнавального характеру, а під час практичних занять, працюючи з моделюючими програмами, закріплює теоретичні, попередньо набуті знання і розвиває необхідні вміння.
У практичній діяльності найчастіше використовуємо презентації, створені за допомогою програми Microsoft Power Point. У цих презентаціях запропоновані автоматична заміна слайдів і самостійно контрольований перегляд, що дозволяє викладачеві використовувати різні форми навчання і види діяльності на занятті для розвитку різних видів мислення студента. Презентації можуть бути використанні на різних етапах заняття та за будь-якого типу заняття.
Комп’ютерні презентації дозволяють акцентувати увагу студентів на значущих моментах інформації (наприклад, під час вивчення біографії письменника) і створювати наочні ефектні зразки у вигляді ілюстрацій, схем, графічних композицій. За умови комбінованого поєднання слухового та зорового каналів інформації людина спроможна швидко засвоїти близько 60% отриманої інформації. Таким чином, застосування мультимедіа сприяє кращому вивченню навчальної інформації на заняттях. Тому, що за короткий час студент спроможний опанувати великий обсяг інформації.
Для розширення творчої діяльності студентів під час занять бажано створити комп’ютерні місця для кожного студента.
Для студентів заочної форми навчання з’явилась можливість надавати матеріали з дисциплін, методичні посібники для виконання практичних завдань, курсових і дипломних робіт (проектів) на лазерних дисках, відеокасетах, що сприяє скороченню часу для пошуку і збору необхідної інформації при виконанні поточних та контрольних завдань.
Для більш плідної, творчої і якісної роботи викладачів щодо створення методичного забезпечення з дисциплін, поліпшення самостійної роботи студентів і якісного виконання дипломних, курсових робіт (проектів) під’єднано цифрову лінію АТС і підключено коледж до світової мережі Internet. У навчальному закладі створюється електронна бібліотека, яка також увійде в електронну мережу коледжу і буде поповнюватися не тільки за рахунок сканування існуючих примірників підручників, а також із електронної мережі Internet (електронні книжки, статті, електронні періодичні видання, конференції).
Завдяки застосуванню електронних засобів інформації підвищилась якість самостійної роботи студентів та методичне забезпечення дисциплін. Виконання самостійної роботи студентами та розробка методичного забезпечення дисциплін викладачами набуло більш творчого характеру, що дозволило педагогам коледжу розробляти наукові праці, брати участь у науково-практичних конференціях ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації.
Власний досвід створення комп’ютерних презентацій у процесі вивчення гуманітарних дисциплін дозволяє визначити низку факторів, які впливають на ефективність навчально-виховного процесу: зростання впливу на студентів, оскільки значний обсяг інформації сприймається зоровими та слуховими рецепторами одночасно; полегшення розуміння і сприйняття наведеного матеріалу; запам’ятовування навчального матеріалу на значний період; збільшення психологічної імовірності прийняття правильних висновків, суджень, узагальнень; скорочення часу на розкриття проблеми; зростання продуктивності заняття; підвищення якісного рівня використання наочності на занятті; реалізація міждисциплінарних зв’язків.
Список використаних джерел:
1. Винниченко В. Відродження нації ∕ В. Винниченко // Дніпро. – 1990. – №8. – С. 12.
2. Здіорук С.І., Штоквиш О.А. Мовна культура та етнічна ідентифікація ∕ С.І. Здіорук, О.А Штоквиш // Онтологічні проблеми культури. – К.: Наукова думка. – 1994. – С. 18.
Схожі теми
» Мельничук Зоряна Анатоліївна ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ ПІД ЧАС РОЗВИТКУ ТВОРЧОГО МИСЛЕННЯ
» Петрашенко Микола Вікторович ВИКОРИСТАННЯ ВЕБ-СЕРВІСІВ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАННІ
» Рудик Олександр Юхимович Першко Дмитро Леонідович ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПРИ ДОСЛІДЖЕННІ ДЕТАЛЕЙ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ
» Харченко Марина Миколаївна ПЕРЕВАГИ ВПРОВАДЖЕННЯ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ НАВЧАННЯ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
» Дрібна Дарія Сергіївна КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ ТЕХНОЛОГІЙ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В УКРАЇНІ
» Петрашенко Микола Вікторович ВИКОРИСТАННЯ ВЕБ-СЕРВІСІВ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАННІ
» Рудик Олександр Юхимович Першко Дмитро Леонідович ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПРИ ДОСЛІДЖЕННІ ДЕТАЛЕЙ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ
» Харченко Марина Миколаївна ПЕРЕВАГИ ВПРОВАДЖЕННЯ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ НАВЧАННЯ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
» Дрібна Дарія Сергіївна КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ ТЕХНОЛОГІЙ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В УКРАЇНІ
RBL :: Ваша первая категория :: Ресурсно-орієнтоване навчання у вищій школі: проблеми, досвід, перспективи
Сторінка 1 з 1
Права доступу до цього форуму
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі