Рєзнік Антон Андрійович СКЛАДНІ СЛОВА–ТЕРМІНИ У ФАХОВОМУ ПРОФЕСІЙНОМУ МОВЛЕННІ ІНЖЕНЕРА-МАШИНОБУДІВНИКА

автор **Admin** Ср Лют 24, 2016 8:40 am

Антон Андрійович Рєзнік
студент механіко-машинобудівного факультету, ДВНЗ «Криворізький національний університет», antowka.reznik@gmail.com

СКЛАДНІ СЛОВА–ТЕРМІНИ У ФАХОВОМУ ПРОФЕСІЙНОМУ МОВЛЕННІ ІНЖЕНЕРА-МАШИНОБУДІВНИКА

Невпинний розвиток промисловості, упровадження в сучасне виробництво новітніх технологій вимагають від фахівців будь-якої галузі постійного самовдосконалення та самоосвіти, підвищення свого кваліфікаційного рівня.
Щоб досягти кар’єрного зростання, бути справжнім фахівцем у своїй галузі, сучасний інженер-машинобудівник повинен володіти певними професійними якостями, рисами характеру, професійною підготовкою.
Однією з вагомих складових професійного успіху є володіння мовою професії. Справжній фахівець повинен знати норми й закони української мови, уміти вміло користуватися професійною лексикою, термінологією та активно застосовувати ці знання у фаховій діяльності.
Цікавим пластом фахової термінології в машинобудуванні є складні та складені слова-терміни. Розглянемо деякі особливості творення такої термінологічної лексики.
Доволі велику групу термінів у машинобудуванні становлять складні іменники, утворенні способом словоскладання, першою частиною яких є слова грецького походження: авто-, гідро-, пневмо-, термо- [3]. Наприклад: автокран, гідроперетворювач, пневмомотор, термообробка, пневмопривід, термопласти [1].
Є терміни, утворені шляхом абревіації. Наприклад: ГЗК – гвинт змінного кроку, БЗП – блок зовнішніх перетворень, АПУ – автоматичне повторне увімкнення [1]. Складні іменники-терміни, що використовуються в машинобудуванні, утворені за різними моделями творення складних слів, є двоелементними конструкціями. Наприклад: шестерня-рейка, стоп-фільтр, прес-штемпель, монорейка, мастилорозподільник, верстат-автомат, гвинтокруг, мотор-вентилятор, червоноламкість, сталь-сріблянка [1].
Особливу й доволі цікаву групу становлять складені терміни. Їх ще називають багатокомпонентними. Такі термінологічні словосполучення становлять досить численну групу. Серед них можна виділити двокомпонентні. Наприклад: охолоджувальна лопатка, сталева баба, комір поршня, лущильний ніж, колінчастий вал, клиновий пас, синхронний двигун, барабан обкатний, верстат карусельний, компресор осьовий, фреза кінцева [1].
Використовуються також і трикомпонентні словосполучення. Наприклад: гвинт кульковий ходовий, ланцюг шарнірний тяговий, поріг обмеженої витривалості, передача перехресна пасова, планка відкидна затискна, прес [1]. двостоєчний закритий. Трапляються й більш багатокомпонентні словосполучення. Наприклад: автомат багатошпиндельний горизонтальний токарний, гвинт із шестигранною глибиною під ключ,закритий різець пластинчастий розточувальний, прес одностоєчний нахилювальний кривошипний [1].
Незалежно від кількості складових компонентів термін залишається єдиним знаком. Такі терміни-словосполучення виражають єдині цілісні поняття. Ці словосполучення є стійкими й відтворюються в процесі мовлення, а не утворюються щораз заново [3].
Пласт складної термінологічної лексики в машинобудуванні постійно оновлюється: з’являються нові поняття, розробляються нові механізми, оновлюються технологічні процеси виробництва – виникають нові слова-терміни. Знання термінології, що є специфічною для машинобудування, є обов’язковим для фахівця цієї галузі. Використання слів-термінів у діловому мовленні має певні особливості: доречність вживання того чи іншого терміна, чітке усвідомлення його значення, ясність окреслення вузлів та агрегатів, про які йде мова, лаконічність висловлювання. Безпосередньо від цього залежить грамотність укладання договорів, чіткість виконання посадових інструкцій, дієвість ділового листування, швидкість упровадження у виробництво передових наукових технологій, що неодмінно призведе до зростання якості виробництва.
Отже, сучасний інженер-машинобудівник повинен уміло, доречно використовувати фахову термінологічну лексику. Це допоможе йому бути конкурентоспроможним на сучасному ринку праці, дозволить розв’язувати виробничі проблеми, спираючись на знання мови за професійним спрямуванням.
Список використаних джерел
1. Коваленко С.С. Російсько-український словник з машинобудування / С. С. Коваленко – К.: НМКВО, 1993. – 110 с.
2. Мацюк З.О. Українська професійного спілкування: навчальний посібник / З.О. Мацюк, Н.І. Станкевич. – К. : Каравела, 2012. – 352 с.
3. Панько Т.І. Українське термінознавство / І.Т. Панько, І.М. Кочан, Г.П. Мацюк. – Львів : Світ, 1994. – 216 с.
4. Хільчевський В. В. Російсько-український словник з машинознавства та загального машинобудування / В.В. Хільчевський, В.І. Шишлов. – 2-ге вид. – К.: Техніка, 1991. – 240 с.