RBL
Ви бажаєте відреагувати на цей пост? Створіть акаунт всього за кілька кліків або увійдіть на форум.

Ольга Валентинівна Єкименкова Олена Михайлівна Трифонова ДОСТУПНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ВИЩОЇ ОСВІТИ: СТАН І ШЛЯХИ ПОЛІПШЕННЯ

Перейти донизу

Ольга Валентинівна Єкименкова Олена Михайлівна Трифонова ДОСТУПНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ВИЩОЇ ОСВІТИ: СТАН І ШЛЯХИ ПОЛІПШЕННЯ Empty Ольга Валентинівна Єкименкова Олена Михайлівна Трифонова ДОСТУПНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ВИЩОЇ ОСВІТИ: СТАН І ШЛЯХИ ПОЛІПШЕННЯ

Повідомлення автор Admin Вт Лют 23, 2016 12:21 pm

Ольга Валентинівна Єкименкова,
студентка фізико-математичного факультету,
Кіровоградський державний педагогічний університет
імені Володимира Винниченка, olya.ekimenkova@gmail.com
Олена Михайлівна Трифонова,
кандидат педагогічних наук, доцент кафедри фізики та методики її викладання
Кіровоградський державний педагогічний університет
імені Володимира Винниченка, olena_trifonova@mail.ru

ДОСТУПНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ВИЩОЇ ОСВІТИ: СТАН І ШЛЯХИ ПОЛІПШЕННЯ

Розвиток України визначається у контексті Європейської інтеграції з орієнтацією на фундаментальні західноєвропейські цінності: лібералізація, права людини, свобода пересування, права національних меншин, свобода отримання будь-якого рівня освіти та ін. Це все є невід’ємною складовою громадянського демократичного суспільства. Курс на євроінтеграцію вимагає зміни в політичній, економічній, культурній, освітній сферах діяльності. Одним із чинників, які реально визначають майбутнє нації є освіта. Саме освітній напрям займає вагоме місце в суспільному житті. Інтеграційний процес при цьому пов’язаний з впровадженням європейських норм і стандартів освіти, науки. Інтеграція до західноєвропейського науково-технічного середовища сприятиме подальшому обміну досвідом, поширенню передової наукової інформації. Зміцнення і розвиток інтелектуального потенціалу України – шлях для здобуття гідного місця в колі країн Європейського Союзу. Тому співмірність освіти має стати ефективним стимулятором процесу європейської інтеграції на тривалу перспективу.
Для української вищої школи курс на євроінтеграцію передбачає мобільність студентів, перейняття ними досвіду зарубіжних колег, а, отже, розширення власного світогляду. Тому це питання є досить актуальним так, як забезпечення однакового рівня освіти є передумовою досягнення конкурентоспроможності людей на світовому ринку праці.
Проведене нами дослідження [3] показало, що проблемою пошуків шляхів удосконалення системи освіти в України та доручення її до європейських цінностей займались Я.Я. Болюбаш, М.З. Згуровський, В.Г. Кремень, С.М. Ніколаєнко, М.І. Садовий, М.Ф. Степко та ін.
Не дивлячись на значну увагу до проблеми поліпшення якості вітчизняної вищої освіти, залишається відкритим питання сучасного стану надання освітянських послуг в контексті євроінтеграційних процесів. Зокрема, потребує окремого вивчення проблема підвищення активності та зацікавленості студенів у процесі здобуття знань, прагнення до творчої самореалізації адже без цього підготовка компетентного фахівця неможлива. В.Г. Кремень виокремлює ряд компонентів якісної освіти [1], див. рис. 1.
Рис. 1. Компоненти якісної освіти.
Проаналізувавши, окреслені компоненти, див. рис. 1, можна сказати, що якісна освіта спирається на активність суб’єктів навчання. Саме питання активного навчання в контексті євроінтеграційного процесу є недостатньо вивченим та розробленим.
Мета даної статті запропонувати шляхи поліпшення якості вищої освіти за рахунок заохочення студентів до творчої самореалізації використовуючи активні методи навчання.
Завдання:
1. Розкрити переваги активного навчання при організації навчального процесу у вищій школі.
2. Проаналізувати етапи євроінтеграційних процесів в Україні.
3. Запропонувати методи, прийоми та форми впровадження активного навчання в педагогічних вищих навчальних закладах (ВНЗ) України.
В 2005 році Україна офіційно приєдналась до Болонського процесу, тобто обрала напрям входження в європейський інтелектуальний простір.
«Болонським процесом» в останні роки прийнято називати діяльність європейських країн, яка спрямована на те, щоб зробити узгодженими системи вищої освіти цих країн [3]. Це інструмент глобалізації. Європейська спільнота має намір зробити внесок в якісну освіту шляхом заохочення країн-учасниць до сприяння підвищенню якості власної освіти. Варто підкреслити, що євроінтеграційний процес діє поза рамками Євросоюзу, тобто він не передбачає входження в Євросоюз, а лише інтеграцію.
Формування і реалізація державної політики у сфері вищої освіти забезпечуються шляхом збереження і розвитку системи вищої освіти та підвищення її якості [1;3]. Учасники Болонського форуму схвалили двоетапну систему вищої освіти, що передбачає існування двох освітньо-кваліфікаційних рівнів: бакалавр і магістр. Ця норма дотримана в Законі України «Про вищу освіту» (2014 р.), де зазначено, що освітньо-наукова програма магістра обов’язково включає дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 % [1, c. 5]. Тобто здобуття ступеню «бакалавра» відповідає повній вищій освіті, а підготовка за програмою «магістра» – це вже науковий рівень вищої освіти. Інша проблема полягає в тому, що роботодавці, які звикли до традиційної системи вважають, що рівень бакалавра відповідає неповній вищій освіті і приймають такого робітника з суттєво нижчим окладом. А що ж до спеціалізації, яку здобувають студенти, то дискусії продовжуються. У Законі України «Про вищу освіту» (2014 р.) говориться, що магістерський рівень передбачає здобуття особою поглиблених теоретичних та/або практичних знань, умінь, навичок за обраною спеціальністю (чи спеціалізацією) [1, c. 5]. Але як на практиці діятиме така програма ще обговорюється. Проблемним в даній ситуації є й питання заохочення студентів до наукової діяльності. На нашу думку, вирішенню цієї проблеми допоможе активне навчання, яке слід організовувати на кожному етапі підготовки фахівця з вищою освітою. Так, на базі Лабораторії дидактики фізики, яка діє в Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка, проводяться дослідження форм та методів реалізації активного навчання. При цьому студентів (майбутніх учителів фізики) з перших курсів долучають до самореалізації за рахунок організації активного навчання.
Наступний пункт, що запровадив Болонський процес – це втілення ідей Європейської кредитно-трансферної системи (ECTS). З 2006 року в українських ВНЗ впроваджувалась кредитно-модульна система організації навчального процесу, яка ґрунтувалась на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів). Вона фактично розроблена на принципах ECTS. 17 вересня 2014 року Міністерство освіти і науки України скасувало кредитно-модульну систему, водночас звертаючи увагу на необхідність використання у повному обсязі Європейської кредитно-трансферної системи. ECTS сприяє академічній мобільності здобувачів вищої освіти. Ця мобільність передбачає зміну напрямів підготовки, стимулювання самостійної роботи, внутрішні і зовнішні програми обміну, здобуття грантів. Посилення ролі самостійної роботи студентів та змін педагогічних методик, впровадження активних методів та сучасних інформаційних технологій навчання є впровадженням системи ECTS.
В європейській практиці застосовується система вільного вибору дисциплін студентами, що сприяє формуванню в них самостійності та відповідальності. Для прикладу український вищий навчальний заклад – Національний університет «Києво-Могилянська академія» успішно перейняв таку практику і реалізує її системою Liberal Arts Education. Вона дозволяє студентам самостійно формувати навчальні плани. Відповідно студент має можливість обрати як окремі курси з інших спеціальностей, так і прослухати сертифікатні програми, а також програми додаткової спеціалізації, по закінченню яких видається окремий сертифікат. Така практика є досить ефективною так, як студенти розвиваються, вивчають те, що їм цікаво та знадобиться у подальшому професійному становленні. Це забезпечує формування інноваційної, активної особистості, яка буде конкурентоспроможною на ринку праці.
До практики вільного вибору студентами частини навчальних курсів долучаються й інші ВНЗ, зокрема, в Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка (КДПУ) на офіційному сайті закладу запропоновані програми дисциплін за вільним вибором студентів (Moodle КДПУ).
Також організація активного навчання можлива з використанням платформ дистанційних курсів як, наприклад, Moodle КДПУ. Якщо вивчати деяку частину матеріалу курсу дистанційно, то в аудиторії буде більше часу обговорити проблемні питання або подискутувати. Така робота залучає студентів до самостійної пізнавальної активності.
Формою активного навчання є залучення студентів до роботи різного рівня конференцій та семінарів. Особливої ваги мають міжнародні заходи, які забезпечують обмін досвідом зі своїми однолітками з інших країн. Прикладом можуть слугувати щорічні семінари (школи) для працівників освіти країн, що розвиваються. Зазначені семінари проводяться під егідою ЮНЕСКО. 2014 року такий семінар проводили в Грузії. Запрошувалися вчителі, працівники ВНЗ, вчені з різних областей і країн. В 2015 році планували провести в Україні на тему: «Активне вивчення оптики і фотоніки за допомогою доступного обладнання». Семінар перенесли на 2016 рік.
З приєднанням України до Болонського процесу в 2005 році, система вищої освіти зазнала докорінних змін: становлення двоступеневої системи вищої освіти, втілення ідей Європейської кредитно-трансферної системи (ECTS), надання студентам більших можливостей. Однак, щоб покращити якість вищої освіти, організація виховного і навчального процесу у вищих навчальних закладах повинна бути спрямована на розвиток особистості студента, формуванню компетенцій та якісній професійній підготовці, що досягається з використанням активних методів навчання. Активне навчання можна організувати використанням дистанційних курсів при вивченні дисциплін, створенням семінарів для обговорення проблемних питань та обміну досвіду між освітянами, формуванням студентами самостійно навчальних планів.
Подальші дослідження будуть стосуватись популяризації ідеї активного навчання серед викладачів, задля підвищення якості вищої освіти.
Список використаних джерел
1. Закон України «Про вищу освіту» (Закон від 01.07.2014 № 1556-VII). – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1556-18.
2. Садовий М.І. Якою повинна бути середня освіта в Україні? / М.І. Садовий // Доступність та якість загальної середньої освіти: стан і шляхи поліпшення: [матер. парламентських слухань у Верховній Раді України 23 жовтня 2013 р.]; Верховна Рада України. – К.: Парламентське видавництво, 2014. – С. 90-94.
3. Трифонова О.М. Взаємозв'язки принципів науковості та наочності в умовах кредитно-модульної системи навчання квантової фізики студентів вищих навчальних закладів: дис. ... канд пед. наук : 13.00.02 / Трифонова Олена Михайлівна. – Кіровоград, 2009. – Т. 1. – 216 с.; Т. 2 : Додатки. – 301 с.

Admin
Admin

Кількість повідомлень : 106
Дата реєстрації : 15.02.2016

https://rblacup.ukraine7.com

Повернутися до початку Перейти донизу

Повернутися до початку

- Схожі теми
» Пічугіна Ірина Сергіївна СУЧАСНИЙ СТАН НЕФОРМАЛЬНОЇ ОСВІТИ ДОРОСЛИХ В УКРАЇНІ У КОНТЕКСТІ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ
» Смалько Олена Аркадіївна ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ РЕСУРСІВ ДЛЯ ДІТЕЙ У ПІДГОТОВЦІ ПЕДАГОГІЧНИХ КАДРІВ СИСТЕМИ ДОШКІЛЬНОЇ І ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ
» Мельник Віктор Іванович Трофименко Ольга Лукашівна Шевченко Тетяна Сергіївна Чирук Олена Георгіївна ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ РЕСУРСНО-ОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАННЯ ПРИ ВИКЛАДАННІ КЛІНІЧНИХ ДИСЦИПЛІН
» Воронкін Олексій Сергійович ШЛЯХИ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ УКРАЇНИ
» Комісаренко Тетяна Михайлівна ЕФЕКТИВНІСТЬ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

 
Права доступу до цього форуму
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі