Комаров Ярослав Андрійович УКРАЇНСЬКА ТЕРМІНОЛОГІЯ МЕТАЛУРГІЙНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Донизу

Комаров Ярослав Андрійович  УКРАЇНСЬКА ТЕРМІНОЛОГІЯ МЕТАЛУРГІЙНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ Empty Комаров Ярослав Андрійович УКРАЇНСЬКА ТЕРМІНОЛОГІЯ МЕТАЛУРГІЙНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Створювати по Admin на тему Ср Лют 24, 2016 8:27 am

Ярослав Андрійович Комаров
студент факультету рудопідготовки та обробки металів, ДВНЗ «Криворізький національний університет», rokk1ua@mail.ru

УКРАЇНСЬКА ТЕРМІНОЛОГІЯ МЕТАЛУРГІЙНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Тривалий час до утворення й поширення наукових знань у металургійній термінологічній лексиці були терміни, що з'явилися в результаті використання наявних мовних одиниць, які позначали конкретні побутові предмети, процеси та які поступово наповнювалися певним специфічним значенням, відбиваючи формування нових понять. Через мовні відмінності в основних виробничих регіонах країни характерним явищем для термінології металургії була територіальна варіантність її одиниць (Донецький басейн, Наддніпрянщина, Прикарпаття), що виникли на діалектно-просторічній основі та які поступово зникають, а ті, що залишаються, стають повноправними складниками досліджуваної термінології.
Сучасна українська наукова металургійна термінологія, зокрема її професійні назви (а це близько 600 термінів), – це все ще змінювана система, вона досить мобільна і в разі потреби коригується вимогами суспільства. Як окрема макроструктура, що є частиною багатогалузевої української терміносистеми, вона живе за її законами й підпадає під її чітку ієрархію.
Постійне збагачення термінофонду української металургійної терміносистеми відбувається:
а) шляхом виникнення національно-мовних новотворень,
б) калькуванням термінів з інших мов,
в) запозиченням іншомовних терміноморфем.
Термінологія металургійного виробництва формувалася на питомій лексичній основі, а також шляхом прямих та опосередкованих морфемних та лексичних запозичень з латинської, грецької, французької, німецької, англійської, тюркських, російської та інших мов [1].
Запозичення з різних національних мов були й залишаються одним із важливих джерел поповнення загального словникового складу та термінології. Значна частина досліджуваної лексики містить морфемні запозичення з інших мов, найбільше з німецької: вагранник, вальцівник (вальцювальник), маркірувальник, формівник, футерувальник, бракувальник, шихтувальник, шлаковик та інші. Менша кількість лексем припадає на морфемні запозичення з французької мови: каландрувальник, мартенник, рафінувальник, контролер; з англійської мови: бункерувальник, форсунник, скіповий. Поодинокі лексеми становлять морфемні запозичення з грецької, латинської та тюркської мов: хлораторник, терміст (гр.); агломератник, центрифугник(лат.); наждачник, чавунник (тур.) [2].
Дослідження показує, що реально існуючу термінологію не можна обмежувати однослівними термінами. Як свідчить вивчення терміносистем, понад 70 % спеціальних понять становлять різного типу словосполучення. Поява термінів-словосполучень пов’язана з синтаксичним способом творення термінів, сутність якого полягає в об’єднанні двох або більше зв’язаних у граматичному і смисловому відношенні слів, що становлять складне позначення явища чи предмета. Терміни-словосполучення творяться за законами синтаксису української мови та класифікуються відповідно до типу їх структури. До найбільш типових для металургійної термінології відносимо
дво-, три- та багатокомпонентні термінологічні сполуки.
Двокомпонентні складені терміни дуже поширені в досліджуваній термінології та становлять у ній близько 20% і творяться за двома моделями: 1) іменник + прикметник (залізо швелерне, піч мартенівська, грунт піскуватий, горизонт нижній, вапняк глинистий); 2) іменник + іменник (час спікання, подача шихти, обробка тиском, виплавка в ковші).
На основі бінарних словосполучень утворюються трикомпонентні терміни, які також дуже поширені в досліджуваній термінології і складають 15 % терміносполук. Такими є моделі іменник + прикметник + іменник: барда сульфатного лугу, батарея коксових печей, якість листової сталі, барабан підйомної машини тощо. Модель іменник + прикметник +прикметник: лінії унікальні калібровані, печі прохідні роликові, прокат сортовий гаряческатаний та ін. Модель іменник + іменник + іменник: дегазація металів продувкою, обробка металів валками, грануляція марки сталі та ін.
Чотирикомпонентні терміни становлять близько 15% термінологічних сполучень: грануляція зерна литої сталі, серійне виробництво станочного устаткування, прохідні печі для випалу металу, відновлення деталей методом наплавки.
Серед металургійних термінів наявні п’яти- й шестикомпонентні моделі, близько 14 % терміносполучень: циклон для очищення сухого доменного газу, позапічна обробка сталі в конверторному виробництві, прискорена розливка чавуну у доменній печі, використання холоднотягнутої сортової сталі круглого профілю та ін.
Отже, велика кількість складених термінів свідчить про високий ступінь продуктивності синтаксичного способу термінотворення, а терміносполучення виступають як один із найбільш поширених структурних типів термінологічних утворень [3].
Сучасна українська металургійна термінологія, її професійні назви – це не застигла монолітна система, що не терпить втручання, навпаки, вона досить мобільна й у разі потреби коригується вимогами суспільства. Виступаючи як окрема макроструктура, що є частиною багатогалузевої української терміносистеми, вона живе за її законами й підпадає під чітку ієрархію.
Список використаних джерел
1. http://mydisser.com/ru/catalog/view/312/862/21207.html
2. http://mydisser.com/en/avtoref/view/23447.html
3. Ктитарова Н.К. Українська термінологія металургійної промисловості: дис. на здобуття наукового ступеня канд. філол. н.: 10.02.01 / Ктитарова Н.К. – Дніпропетровськ, 2000. – С. 11–12.

Admin
Admin

Кількість повідомлень : 106
Дата реєстрації : 15.02.2016

http://rblacup.ukraine7.com

На початок Донизу

На початок


 
Права доступу до цього форуму
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі